версія для друку

Чоловіків, які врятували життя трирічного хлопчика, на Херсонщині шукали через засоби масової інформації

З-го травня 2006 року у Херсоні, у районі Центрального ринка, загорівся приватний будинок, у якому знаходилася малолітня дитина.

Коли загорілися речі у кімнаті, і дим заполонив увесь простір, хлопчик мирно спав і, напевно, йому снилися кольорові і безтурботні дитячі сни. Чорна темрява поглинала його з кожною хвилиною і затіняла свідомість. І вона могла б повністю опанувати сонним дитям, якби не щаслива зірка, під якою народилося маля.

Місце, де почалася пожежа, досить багатолюдне - транспортний під'їзд до одного з найбільших ринків обласного центру. Та всі автомобілісти пильнували за дорожнім рухом і не звертали уваги на те, що з-під даху придорожнього будинку просочується розпливчатий провісник біди.

У своїх справах в одному із авто їхали колеги-підприємці Андрій Щербаков і Олексій Малов. Зараз чоловіки не можуть сказати, що змусило їх зглянутися на чужу біду і прийняти єдино правильне рішення у такій надзвичайній ситуації і кинутися на порятунок. Саме тоді повернулася господарка будівлі і, бігаючи навколо неї, кричала, що в хаті залишився її синочок.

Чорна хмара загороджувала рятувальникам шлях, і, двічі пройшовши крізь неї, їм так і не вдалося нащупати погорільця. Тоді розбили скло у вікні. Олексій Малов, набагато міцніший у тілі, не міг пролізти в отвір і друга свого стримував, мовляв, давай я, подумай про своїх трьох дітей. Відтак, Андрій Щербаков усе-таки протиснувся через уламки скла, і, мацаючи руками навкруги, його пальці наткнулися на тепле дитяче тіло.

Коли винесли хлопчика з задимленої пастки, він знаходився у дуже тяжкому стані. Не можна було гаяти ані хвилини. Тоді Андрій з Олексієм, сказавши матері дитини, що відвезуть хлопчика до лікарні, ввімкнули клаксон і на повній швидкості помчали до найближчої лікарні.

Жінка-вахтер медичного закладу впізнала цих дивних чоловіків і спитала, кого привезли цього разу. І в неї були підстави для такого питання, оскільки кількома днями раніше приватна "Таврія" вже таким чином під'їжджала до шлагбаума - привезла чоловіка, який через необережність поранився сокирою й у нього відкрилася небезпечна для життя венозна кровотеча. Тож, навички рятування і небайдужості у підприємців уже були.

Передавши з рук у руки лікарям дитину і переконавшися, що після надання медичної допомоги хлопчик почав хапати ротом життєдайне повітря, вони повернулися до своїх буденних справ.

Коли інформація про цю подію надійшла до оперативної довідки за добу, у багатьох виникло запитання, а де ж імена рятувальників? Пожежа ліквідована пожежно-рятувальним підрозділом, дитина врятована - а ким?

Тоді почався пошук через оголошення, в першу чергу, через комунікаційні ЗМІ. Перші два тижні жодної інформації не було, тому прохання відгукнутися надрукували в газетах. Аж раптом дзвінок від жінки, яка повідомила, що добре знає історію в деталях від безпосередніх учасників події того травневого дня.

От і знайшлися рятувальники, які, не знаючи, що їх шукають, продовжували спілкуватися з врятованим хлопчиком - привозили йому речі, солодощі.

Вони стали подарунком до професійного свята журналістам, яких зібрали напередодні і запросили на зустріч Андрія Щербакова та Олексія Малова. Спілкування з ними представники багатьох центральних і обласних ЗМІ назвали королівським подарунком.

Згодом документи на цих чоловіків були направлені для участі у заключному етапі Всеукраїнської акції "Герой-рятувальник року".