На північному напрямку помітні позитивні зміни

Чорнобильська катастрофа - це вічний біль України, незаживаюча рана на території нашої держави. Не зважаючи на те, що минуло вже 18 років із моменту аварії на четвертому енергоблоці, аварія на ньому продовжує справляти вплив на наше повсякдення, постійно нагадуючи про себе.

В Україні нараховується 2 млн. 772 тисячі 60 громадян, які мають статус постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, із них 102 тис. 988 осіб мають першу категорію; 281 тис. 62 - другу; 542 тис. 605 - третю; 1 млн. 87 тис. - четверту; 2 тис. 853 - категорію "Г"; загалом, серед них 754 тис. 934 - діти.

Постановою Кабміну України від 23 липня 1991 року №106 до зон радіоактивного забруденння внаслідок Чорнобильської катастрофи віднесено 2 293 населених пункти.

Напередодні сумної дати МНС та Адміністрація зони відчуження організували поїздку на територію колишнього Чорнобильського району.

Наш маршрут того дня був прокладений через 10 та 30-кілометрову зони, до самісінької станції; були продемонстровані місця захоронення різноманітних відходів АЕС, решток забруднених матеріалів.

Журналісти відвідали оглядовий майданчик коло "Саркофагу". Там нам продемонстрували відеофільм і розповіли про плани з будівництва нового конфайменту над зруйнованим четвертим енергоблоком.

Побували ми і на правобережній дамбі річки Прип`ять, де на власні очі перекoналися, що ніякої загрози підтоплення забруднених територій цього року не існує. Паводок на Прип`яті в районі Мозиря вже минув, а 15-16 квітня був пік паводку вже на українських берегах цієї річки. За декілька днів вода спаде.

Зазирнули і до міста-привида Прип`ять, яке залишилося вічним пам'ятником, діючою сумною експозицією із дорогами, які ведуть в нікуди, і якими вже ніколи не побіжить нога дитини.

Чергову зупинку учасники поїздки зробили у ЗДПО-4 по охороні зони відчуження. Начальник загону підполковник внутрішньої служби Олег Тарасевич розповів про сьогодення вогнеборців, які покликані захищати забруднену територію, вкриту лісами, із залишеними та ліквідованими селами, де подекуди трапляються й оселі людей, які не зуміли розлучитися з рідною землею та батьківською домівкою.

На сьогодні, чисельність загону складає 265 осіб, які несуть службу вахтовим методом. У Чорнобилі дислокується одна частина, а друга - у відселеному смт Поліське, яке знаходиться за 70 км від міста Чорнобиля.

На фасаді ЗДПО була вишикувана дислокована тут пожежна техніка, яка залучається для гасіння лісових пожеж, та ліквідації надзвичайних ситуацій на території зони відчуження і зони безумовного (обов`язкового) відселення. Це пожежні автоцистерни, призначені для виїзду до місця пожежі та ліквідації пожеж, пожежно-насосна станція, яка використовується для подачі великих обсягів води для гасіння пожежі. А також автомобіль ГДЗС, рятувальна "Газель", та два пожежні танки. Перша машина -- це пожежна автоцистерна на базі танка ГМП-54 і друга машина - спеціальний пожежний автомобіль на базі танка Т-62 порошково-імпульсного гасіння, танк "Славутич-Імпульс" С-028.

До 10-річчя аварії вогнеборці ЗДПО-4 власними силами зі своїх матеріалів, за власними ескізами збудували пам`ятник учасникам ліквідації.

У актовій залі Адміністрації зони відчуження відбувся брифінг, у якому взяли участь заступник міністра МНС Капітула Олександр Георгійович; Соломатін Юрій Петрович, народний депутат Верховної Ради України, член профільного комітету парламенту; Ковальчук Василь Михайлович, директор Департаменту із питань подолання наслідків Чорнобильської катастрофи МНС України та Холоша Володимир, начальник Державного департаменту Адміністрації зони відчуження та керівники різноманітних відділів цієї адміністрації, господартсв та підприємств, що діють на її території.

Олександр Георгійович Капітула поінформував присутніх про роботу Міністерства із надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Протягом останніх 18 років МНС реалізовувало державну політику у сфері комплексного захисту населення і територій від наслідків Чорнобильської катастрофи (соціальний, медичний і протирадіаційний захист постраждалих громадян, їхнє лікування та оздоровлення, забезпечення житлом.

будівництво чорнобильських об`єктів тощо) на підставі чинних законів України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про формування, порядок надходження і використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення".

Розширюється та удосконалюється нормативно-законодавча база з Чорнобильських проблем. Минулого року підготовлено п`ять проектів Законів України із зазначених питань. Розроблено, а Кабінетом Міністрів України прийнято десять постанов та розпоряджень, спрямованих на поліпшення соціального, медичного та радіаційного захисту, пенсійного забезпечення та оздоровлення постраждалих громадян, а також на реалізацію Чорнобильської будівельної програми.

Верховною Радою України прийнято за основу в першому читанні проект закону України "Про Національну програму мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи у 2002-2005 роках та на період до 2010 року".

Як запевнив заступник міністра, реалізація заходів Національної програми забезпечить до 2010 року економічні показники населених пунктів на забруднених територіях на рівні середніх по Україні, соціальний захист постраждалого населення буде забезпечено на рівні найбільш захищених верст населення України, а основні показники здоров`я для всіх категорій постраждалих будуть не гірші. ніж такі ж показники у відповідних верств населення на незабрудненій території.

Зараз готується проект закону України "Про Загальнодержавну програму комплексного соціально-економічного розвитку територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, та місць компактного переселення громадян на 2004-2005 роки та на період до 2010 року", який за рішенням урядового комітету буде доопрацьовано і в місячний термін після прийняття Національної програми подано на розгляд Верховної Ради України.

За час, що минув із моменту аварії центральні та місцеві органи виконавчої влади разом з вченими Національної академії наук України, працівниками численних організацій і підприємств різних форм власності виконали значний обсяг робіт з вивчення та подолання наслідків Чорнобильської катастрофи.

Як повідомив Директор державного департаменту зони відчуження та зони обов'язкового (безумовного) відселення Володимир Холоша, самоочищення природного середовища та вжиті контрзаходи призвели до зменшення радіонуклідів в об`єктах навколишнього середовища, в продукції сільського господарства, що в свою чергу зменшило відповідно дози зовнішнього та внутрішнього опромінення в 2-3 рази.

Згідно з даними дозиметричної паспортизації із 1 290 населених пунктів, віднесених до зон посиленого радіологічного контролю, тобто до четвертої зони, у 1 149 населених пунктах щорічна доза опромінення населення впродовж останніх трьох років не перевищує 0,5 мЗв.

На даний час загальна площа території зони безумовного (обов`язкового) відселення, яка перебуває в управління Державного департаменту, складає 2,6 тисяч кв. км (із яких 1,4 тисяча - лісові масиви), периметр її кордонів - понад 440 км, з яких 154,5 - кордони із Республікою Білорусь. Це землі Іванківського, колишнього Чорнобильського, Поліського районів Київщини та Овруцького та Народицького районів Житомирської області. До Чорнобильської катастрофи тут розташовувалося 96 населених пунктів, нині в 30 із них мешкають самопоселенці. за обліком на кінець минулого року це 387 осіб.

Напрямки діяльності на ці й території із ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи передбачають, перш за все підтримання безпечного екологічного стану навколишнього середовища, а саме: мінімізацію виносу радіонуклідів за межі зони водними, повітряними і техногенними шляхами; поводження із радіоактивними відходами (РАВ), їх збирання, транспортування, переробку, зберігання та захоронення. А ще будівництво та підготовку до запровадження до експлуатації комплексу із пеерробки та захоронення РАВ "Вектор"; проведення радіологічного моніторингу довкілля; реабілітацію території зони та повернення її до господарського використання; догляд за лісами; утримання території в належному протипожежному і санітарному стані; охорону території; експлуатацію доріг, інженерних мереж та своєчасне інформуваня громадськості про екологічний стан.

Ці заходи здійснюють підприємства та спеціальні підрозділи МНС, серед яких ДСП "Комплекс", ДСНВП "Екоцентр", ДСВКЛП "Чорнобильліс", ДСП "Техноцентр", ДСВКВП "Чорнобильводексплуатація", Загін державної пожежної охорони №4.

Завдяки науково обгрунтованій системі водоохоронних заходів у 2003 році відбувся найменший винос стронцію-90 водним шляхом за межі зони відчуження за весь післяаварійний період, який склав 40,5 кюрі, серед іншого у річку Прип`ять у створі міста Чорнобиль - 37,9 кюрі.

У повному обсязі було виконано і завдання Комплексної програми з основних показників захоронення РАВ, рубок догляду за лісами, моніторингу навколишнього середовища. Внаслідок діяльності підприємств захоронено майже 23 кубометрів РАВ, виконано рубок догляду за сліом, санітарних рубок та протипожежних розривів на загальній площі 774 га, одержавно понад 11 тисяч кубометрів ділової деревини, відібрано 4 415 проб і виконано 11 116 вимірів у палні моніторингу, дезактивовано майже 557 тонн різноманітного облдання та матеріалів.

З останні два роки майже на третину скоротилася кількість надзвичайних ситуацій, а минулого року їх взагалі вдалося уникнути.

Починаючи із 2000 року на здійснення обов`язкових заходів у зоні відчуження щорічно виділяється 64,8 мільйона гривень. хоча лише у 2003 році індекс інфляції склав 8,2 відсотки.

Наостанок можна втішитися тим, що в цьому році ООН визнав 26 квітня Міжнародним днем пам`яті жертв радіаційних аварій і катастроф. Вперше на світовому міжнародному рівні громадськість визнає втрати, які понесли республіки колишнього СРСР від найбільшої техногенної катастрофи за всю історію людства.