Історія

Перші інструментальні метеороло¬гічні спостереження на території України розпочаті у Києві в 1771 році. Наприкінці XVIII ст. систематичні спостереження за погодою, режимом р.Дніпра біля м. Києва почав проводити видатний громадський діяч та вчений М. Ф. Берлінський.

Мережу метеорологічних спостережень на Південному заході Російської імперії організував О.В.Клосовський. Вона розміщувалась від Бесарабії до Криму та від Одеси до Чернігова.

У 1892 році була організована Над¬дніпрянська метеорологічна мережа, яка вже у 1896 році нараховувала понад 700 пунктів спостережень.

Велике значення в розвитку гідрометеорологічної науки мало відкриття в Україні університетів, завдяки яким у першій половині XIX століття значно активізувались систематичні наукові дослідження в галузі гідрометеорології, кліматології, геофізики.

До 1914 року на території України майже в кожній губернії існували свої мережі гідрометеорологічних спостережень. Вони утримувались за рахунок бюджету губерній.

Декретом Ради Народних Комісарів України 19 листопада 1921 року була створена єдина державна метеорологічна служба України - Укрмет. У грудні 1929 року організовано Гідрометеорологічний комітет, до складу якого увійшли всі метеорологічні та гідрологічні служби, що існували в Україні.

Під час Великої Вітчизняної війни Гідрометеорологічна служба України входила до складу Збройних Сил СРСР, і основна увага приділялась гідрометео¬рологічному забезпеченню діючої армії.

У післявоєнні роки найголовнішим завданням Гідрометеорологічної служби України було відновлення старих та відкриття нових станцій і постів. За успішне виконання цього завдання Українському управлінню гідрометеорологічної служби у 1946 році була присуд¬жена всесоюзна премія.

В подальшому, після відновлення ка¬дрового потенціалу, почався плано¬мірний розвиток Гідрометеорологічної служби України, як складової частини загальносоюзної Гідрометеорологічної служби. Основу цієї роботи складало забезпечення її сталого функціонування, розширення об'ємів і підвищення якості спостережень, вдосконалення засобів збору та обробки інформації, застосування потужних електронно-обчислювальних машин, широке впровадження аерологічних спостережень.

У 1953 році для забезпечення науко¬вих досліджень в галузі гідрометеоро¬логії на базі кількох структур створено Український науково-дослідний гідрометеорологічний інститут.

З 1965 року розпочались роботи з моніторингу забруднення природного середовища на базовій мережі.

Після здобуття незалежності України у 1991 році на базі Українського управління гідрометеорологічної служби утворено Державний комітет Укра¬їни з питань гідрометеорології.

У 2000 році Комітет в результаті адмінреформи увійшов у статусі Департаменту гідрометеорологічної служби і моніторингу до Міністерства екології та природних ресурсів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1750 утворено урядовий орган державного управління - Державна гідрометеорологічна служба, яка функціонувала у складі Мінекоресурсів України, а у відповідності з Указом Президента України від 20 квітня 2006р. №681 діє у складі МНС України.

18 лютого 1999 року Верховною Радою України прийнятий Закон України "Про гідрометеорологічну діяльність", який с основним документом щодо діяльності та розвитку Гідрометслужби України. Він визначає загальні правові, економічні, соціальні та організаційні засади провадження гідрометеорологічної діяльності в Україні, правовий статус національної гідрометеорологічної служби та її працівників.

Історія Гідрометслужби України багата подіями та її діячами. Колишні керівні працівники Служби М.П. Скрипник, М.О. Абашин, П.В. Шендрик, В.М. Лило, Д.А. Бурцев, В.І. Костін, Н.Ф. Токар та багато інших відданих своїй праці людей є взірцем роботи і для нинішньої когорти гідрометеорологів.

Особливе місце в історії Служби займає Тимофій Кирилович Богатир, видатний організатор і керівник, який більше 30-ти років свого життя присвятив гідро¬метеорологічній діяльності. За бездоганну працю мав велику кількість вітчизняних та закордонних нагород. Він залишив про себе світлу пам'ять. На батьківщині створено музей його імені, у 1993 році піднято державний прапор України на новому експедиційному судні Гідрометслужби, якому постано¬вою Кабінету Міністрів України присвоєно назву "Тимофій Богатир".

Близько 20-ти років Гідрометслужбу очолював М.П. Скрипник, з 1993 року - В.М.Ліпінський.

Наразі Гідрометслужба України налічує більше тисячі пунктів спостережень за станом атмосфери, водних об'єктів. Більше п'яти тисяч спеціалістів високої кваліфікації, самовідданих ентузіастів, працює на теренах Служби. Багато з них нагороджені державними та відомчими відзнаками.