Інтерв`ю керівника МНС Володимира Шандри інформаційному агентству «Інтерфакс-Україна»

Интервью главы Министерства Украины по вопросам чрезвычайных ситуаций и по делам защиты населения от последствий Чернобыльской катастрофы Владимира Шандры информационному агентству "Интерфакс-Украина"

- Відомо, що нещодавно у Брюсселі у Вас відбулися зустрічі з представниками Єврокомісії та Європарламенту. Які їхні результати?
- У грудні разом з Генеральним Директоратом «Навколишнє середовище» ми підписали розширену Адміністративну домовленість між МНС України та Європейською Комісією про співпрацю Центру моніторингу та інформації Співтовариства та оперативно-черговою службою МНС. Ця домовленість дає нам можливість підтримувати цілодобовий зв’язок для взаємного обміну інформацією про надзвичайні ситуації, особливо, транскордонного характеру.
У разі необхідності ми можемо оперативно звертатися один до одного за сприянням у наданні взаємної допомоги у сфері цивільного захисту. Також домовленість дасть змогу невідкладно розпочати роботу з поглиблення співробітництва МНС та Європейської Комісії в сфері цивільного захисту, не очікуючи на підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
- А чи йшла мова про нову ініціативу Євросоюзу «Східне партнерство»? Що це дасть для України?
- Тема нової якості співпраці Євросоюзу та України домінувала на зустрічі з Комісаром Європейської комісії з питань зовнішніх зносин та європейської політики сусідства Бенітою Ферреро-Вальднер. Я висловив думку, що співробітництво у сфері цивільного захисту має стати одним із найважливіших напрямків нової політики Євросоюзу, адже від злагодженості дій країн-партнерів залежить життя, безпека людей. На жаль, природні лиха та техногенні катастрофи не мають кордонів, і з нашими європейськими колегами ми повинні навчитися спільно протистояти новим викликам.
Своєю чергою, Єврокомісар підкреслила таку важливу річ для України: «Східне партнерство» жодним чином не замінить двосторонній діалог між Євросоюзом та Україною, адже на даному етапі наші взаємовідносини суттєво випереджають рівень співпраці ЄС із іншими державами, включеними до нової ініціативи (Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Грузія та Молдова). Беніта Ферреро- Вальднер також наголосила на тому, що «Східне партнерство» є насамперед інструментом "всебічного наближення України до ЄС". Європейський комісар привернула увагу до того, що співпраця країн-партнерів Східного партнерства та ЄС у сфері надзвичайних ситуацій, зокрема взаємодія з Центром механізму цивільного захисту, проголошена одним з "флагманських" проектів Східного партнерства. У цьому зв`язку, підписання Адміністративної домовленості з Україною розглядають в ЄК як "першу ластівку" практичної реалізації цього проекту і дають їй високу оцінку.
На зустрічі з керівником Директорату з питань європейської політики сусідства і Східної Європи ЄК Маркусом Корнаро йшла мова про нову Програму Єврокомісії з попередження, готовності і реагування на надзвичайні природні та техногенні ситуації (Program for the Prevention, Preparedness and Response to Natural and Man-Made Disasters), яка формується у рамках регіонального компоненту Європейського Інструменту сусідства і партнерства (ЄІСП). Маркус Корнаро відзначив, що нова програма вартістю 6 млн. євро планується на 4-річний період і охоплюватиме країни Східної Європи та Кавказу. Передбачатиметься підтримка стабільності і безпеки в регіоні, захист навколишнього середовища і населення, природних ресурсів та інфраструктури, посилення спроможностей країн протидіяти природним та техногенним катастрофам.
- Чи впливатиме економічна криза на подальше фінансування чорнобильських програм?
- Минулого тижня я взяв участь засіданнях Асамблей донорів ЧФУ та Рахунку ядерної безпеки у Лондоні. Та привіз в Україну хороші новини: економічна криза ніяким чином не впливатиме на фінансування чорнобильських програм, а саме - на плани та терміни фінансування будівництва нового безпечного конфайнменту на ЧАЕС.
Зараз у Чорнобильському Фонді «Укриття» накопичені необхідні гроші. Країни-донори запевнили, що у разі подорожчання проекту або виникнення непередбачених ускладнень, зокрема, інфляції, готові дофінансувати потрібну суму. Проте я сподіваюся, що інфляція на цьому практично не відіб’ється, оскільки фінансування проекту здійснюється у валюті. Метал, наприклад, зараз подешевшав, тому дуже важко сказати, яка буде остаточна вартість проекту. Наразі ведуться остаточні підрахунки, зводиться кошторис. Очевидно, що Європа повною мірою розуміє важливість вчасного завершення будівництва цього проекту, адже це – гарантія безпеки не лише для українців, а й всієї європейської спільноти. Нове «Укриття» – справді унікальний об’єкт і за розмірами, і за умовами, в яких він будується.
Виконання всіх чорнобильських проектів контролює ЄБРР і двічі на рік звітує про використання коштів перед асамблею донорів, що власне, відбулося і цього тижня, на черговій асамблеї у Лондоні. Наголошую, що контроль за використанням ресурсів дуже суворий, і це надає впевненості, що плани закінчити будівництво нового безпечного конфайнменту до літа 2012 року будуть виконані. Зараз ми йдемо чітко за графіком. І ще одна важлива новина: наступні засідання Асамблей донорів Чорнобильського фонду “Укриття” та вкладників Рахунку ядерної безпеки планується провести влітку наступного року в м. Києві.
- Як Ваше міністерство розвиває співпрацю з НАТО?
- Співробітництво МНС з НАТО розпочалося ще із перших років незалежності. Наші представники постійно беруть участь у засіданнях комітетів НАТО. Це дозволяє нашій країні отримувати технічну та методичну допомогу, здійснювати підготовку особового складу сил цивільного захисту, використовувати досвід країн - членів НАТО для підвищення готовності до надзвичайних ситуацій.
Цього року Україна приєдналася до Меморандуму НАТО про взаєморозуміння у галузі сприяння нагальним транскордонним перевезенням. Налагодженою та ефективною є робота з Євроатлантичним координаційним центром НАТО з реагування на катастрофи у сфері інформаційного обміну у разі виникнення надзвичайних ситуацій. Крім того, МНС України – активний учасник міжнародних навчань НАТО з реагування на катастрофи, що проводяться у рамках програми «Партнерство заради миру».
Я вважаю, що таке співробітництво дозволяє вбачати в НАТО не тільки бастіон військової колективної безпеки, а потужну миротворчу організацію, яка у скрутний час оперативно приходить на допомогу.
- Чи виправдала себе закупівля МНС протипожежних літаків?
- Безумовно. Вони навіть перевершили наші сподівання! Ці літаки надзвичайно ефективні під час гасіння лісових пожеж, - адже дозволяють наближатися до вогню і скидати одночасно вісім тонн води, перевозити парашутно-рятувальні групи та спеціальні вантажі. Під час пожежі літак може спускатися відносно низько - на 90 метрів від полум’я верхової пожежі та на 50 метрів від низової. Не пройшло й кількох тижнів із часу створення у Ніжині протипожежного авіа-підрозділу, як Україна спалахнула лісовими пожежами. Першим випробуванням для літаків АН-32П стало гасіння лісових угідь на Харківщині, де запалало 90 гектарів лісу. В той день наші літаки здійснили чотири рейси, скинувши 32 тони води. Спільними зусиллями локалізували та зупинили пожежу. Під час гасіння лісу був такий випадок: пожежні, які працювали на землі, опинилися в оточенні вогню, що відрізав їм усі можливі шляхи відступу. Помітивши це, пілоти негайно підлетіли і скинули воду. У вогняному колі з’явився коридор і рятувальники змогли вийти із зони небезпеки.
- Чи планується закупівля нової авіаційної протипожежної техніки?
- Уявіть, сьогодні близько 90 відсотків техніки МНС не відповідають сучасним вимогам і підлягають списанню, у таких умовах нашим рятувальникам надзвичайно важко виконувати свої професійні обов’язки – запобігати лихам та рятувати людей. Тож без технічного переоснащення не можливо досягти потрібної ефективності роботи рятувальних служб. Наразі МНС займається пошуком альтернативних джерел фінансування. Наприклад, сподіваємося, що вдасться отримати кредит від Світового банку - 200 млн. доларів – на технічну модернізацію МНС. Якщо ми отримаємо ці гроші, то за 2-3 роки ми повністю оновимо техніку, а отже, наші рятувальні послуги перейдуть на якісно новий рівень.

У планах МНС – закупівля ще 9 рятувальних гелікоптерів, які базуватимуться у регіональних аварійно-рятувальних загонах центрального підпорядкування по всій Україні. При закупівлі цих вертольотів МНС орієнтуватиметься на те, щоб вони були універсальними та могли використовуватися для ліквідації різних надзвичайних ситуацій. А вже наступного року ми отримаємо 2 гелікоптери від Єврокоптера «ЄС-145». Один в травні, другий – у вересні. Ці - вертольоти нового покоління дводвигунових гелікоптерів легкого класу сьогодні широко експлуатується військовими США, Держслужбою безпеки Франції, поліцією Німеччини та у Російській Федерації. Багатофункціональні гелікоптери будуть використовуватися для завдань, пов’язаних із рятувальними роботами в будь-яких погодних умовах, чи то в гірських масивах, чи на морському узбережжі, для невідкладної медичної допомоги, швидкого та безболісного транспортування постраждалих від різного роду катастроф у радіусі 680 км, на їх борту буде все необхідне медичне та рятувальне обладнання.
- Як реалізується проект 112?
- Наше завдання - запустити систему 112 по всій Україні до Євро-2012. Причому вона має бути найновішою - 5-го покоління. Здавалося б це просто – треба ввести новий номер, назвати його «112», і все. Ми ж прагнемо, щоб це був реальний номер екстреного виклику, для надання оперативної і кваліфікованої допомоги тим, хто її потребує. Наразі узгодили технічні умови з усіма службами, що працюватимуть в цьому сегменті: з МВС, Міністерством охорони здоров’я, комунальними службами, Держзв’язком, та виробили єдині технічні умови, на основі яких здійснюється проектування. Думаю, на початку наступного року введемо в дію службу екстреного виклику ”112” в одному з великих міст України як пілотний проект.
- Як економічна криза вплинула на діяльність МНС? Чи відбувається у вас скорочення?
- Криза, на жаль вдарила по всій країні, тож ми вже затягнули паски. Економія більше зачепила центральний апарат Міністерства, цього року вже скоротили видатки на 10%, наступного року зменшимо фінансування програм ще на 20 %. Але я категорично проти економії власне на рятувальних підрозділах, адже від їх функціонування залежить безпека, навіть життя людей! Уявіть собі: терміновий виклик на пожежу чи масштабну аварію, а рятувальники раптом не матимуть необхідної техніки, обладнання, пального щоб дістатися на місце надзвичайної ситуації…
На фінансуванні життєво необхідних служб заощаджувати не можна.. Ми скорочуємо чисельність підприємств, які діють при МНС. Також скорочуємо капітальні видатки у всіх сферах, переводимо асигнування під Євро – 2012 на стабілізаційний фонд, тобто з бюджету теж не будемо цю програму фінансувати.
- Яка ситуація з бюджетом МНС на 2009 рік? Чи влаштовують вас суми фінансування, які пропонує Мінфін?
- Наш бюджет передбачає фінансування аварійно-рятувальних, пожежних підрозділів, піротехнічних служб, і, звичайно, Чорнобильської АЕС та Зони відчуження. По суті МНС утримує на своїх плечах ЧАЕС, долаючи наслідки найбільшої техногенної катастрофи у світі. Щорічно на реалізацію чорнобильських програм йде орієнтовно майже 700 мільйонів гривень, які забираються із нашого загального бюджету.
Зараз йде напружена робота над новим бюджетом, який, звісно, уріже багато програм. Ми розуміємо, що в державі фінансова скрута, але є речі принципові, на яких економити не можна: це безпека людей. Тож будемо наполягати, щоб проект Бюджету на наступний рік був хоча б на рівні 2008-го з урахуванням рівня інфляції. Ми вважаємо, що це абсолютно посильна функція для держави. Адже одна з гарантій, яких повинна держава дотримуватися перед своїми громадянами, поруч з обороною, освітою і медициною, є безпека життєдіяльності. Один з цих пріоритетів держави наше Міністерство якраз і виконує – дбає про безпеку людей.
- Чи впливає політична нестабільність на діяльність Вашого міністерства?
- В МНС, на щастя, немає політичних передумов для вирішення тієї чи іншої проблеми, пов’язаної з професійною діяльністю. Якщо трапляється пожежа чи техногенна аварія, то вона може зачепити будь-кого, незалежно від політичних поглядів. Тому важливо забезпечити всі умови для роботи рятувальників, щоб вони змогли завжди вчасно приходити на допомогу.