19-го листопада – День працівників гідрометеорологічної служби

19-го листопада багаточисельний колектив Державної гідрометеорологічної служби, що входить до складу МНС, відзначає своє професійне свято – День працівників гідрометеорологічної служби. Свій організаційний початок Гідрометеорологічна служба України бере з 19-го листопада 1921 року, коли Декретом народних комісарів Радянської України була створена єдина українська метеорологічна служба – Укрмет. У грудні 1929 року організований Гідрометеорологічний комітет, до складу якого ввійшли всі метеорологічні та гідрологічні служби, що існували в Україні. З 2005 року Державна гідрометеорологічна служба України функціонує у складі Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. На даний час Гідрометеорологічна служба України налічує більше 1000 пунктів спостережень за станом атмосфери, водних об'єктів і грунтів. Це метеорологічні, аерологічні, агрометеорологічні, воднобалансові, авіаметеорологічні, селестокові, сніголавинні станції, гідрологічні річкові, морські станції і пости, пункти спостережень за забрудненням навколишнього природного середовищща тощо. Більше 5000 спеціалістів високої кваліфікації, справжніх ен¬тузіастів, працюють у складі Служби. За самовіддану багаторічну роботу багато фахівців ДГМС за роки незалежності України удостоєні державних нагород та відомчих відзнак...

За даними Всесвітньої метеорологічної організації (ВМО), близько 90% усіх природних стихійних лих, від яких потерпає людство, мають гідрометеорологічне походження. Дані ВМО свідчать про зростаючий вплив стихійних гідрометеорологічних явищ на соціально-економічний розвиток суспільства. Значні негативні наслідки спричиняють щорічно небезпечні та стихійні гідрометеорологічні явища галузям економіки та населенню України. Снігові та дощові річкові паводки, штормовий вітер, засухи, ожеледі, сильні зливи з грозами, шторми на акваторії Азовського і Чорного морів – ось далеко не повний перелік небезпечних та стихійних гідрометеорологічних явищ, які призводять до матеріальних збитків, і, на жаль, нерідко супроводжуються людськими жертвами.

Слід зауважити, що одним із факторів, який обумовлює зростання кількості небезпечних і стихійних гідрометеорологічних явищ у світі та в Україні, є глобальна зміна клімату на Землі і пов'язана з цим зміна клімату в окремих регіонах планети. Уникнути несприятливих гідрометеорологічних явищ неможливо. Однак є можливість запобігти або мінімізувати їхні негативні наслідки на основі своєчасних прогнозів та попереджень Гідрометеорологічної служби. Інформація про гідрометеорологічні умови, прогнози їхніх змін, попередження про загрозу виникнення небезпечних і стихійних гідрометеорологічних явищ є одним із вагомих факторів, що забезпечують сталий соціально-економічний розвиток держави, своєчасне вжиття запобіжних заходів під час формування і ліквідації надзвичайних ситуацій гідрометеорологічного походження. Швидкий прогрес науки та технологій сприяє зростанню значення гідрометеорологічних служб у діяльності щодо попереджень стихійних гідрометеорологічних явищ. У зв'язку з цим у міжнародних та національних документах уже введено поняття "гідрометеорологічна безпека" – це стан захищеності особистості, суспільства і держави від впливу небезпечних гідрометеорологічних та геліогеофізичних явищ, глобальних змін погодно-кліматичних умов.

Гідрометеорологічна служба належить до однієї з найбільш науковоємних галузей. На гідрометеорологічній мережі спостережень в Україні експлуатується понад 20000 засобів вимірювальної техніки гідрометеорологічного й аналітичного призначення, автоматизованих метеорологічних станцій, метеорологічних та аерологічних радіолокаторів, станцій прийому супутникової інформації тощо. Щорічно організації Гідрометеорологічної служби складають та доводять до споживачів близько 270000 гідрометеорологічних прогнозів, штормових попереджень про небезпечні та стихійні гідрометеорологічні явища, а також оперативну гідрометеорологічну інформацію. Здійснюється спостереження за забрудненням атмосферного повітря, водних об'єктів, ґрунтів на базовій мережі.

Ми постійно вдосконалюємо форми гідрометеорологічного обслуговування споживачів, надання інформації та прогнозів засобам масової інформації. При цьому максимально враховується специфіка діяльності окремих галузей господарства, необхідність удосконалення гідрометеорологічного забезпечення на регіональному рівні, впроваджуються сучасні засоби представлення інформації та прогнозів. Україна є членом-засновником Усесвітньої Метеорологічної Організації з 1948 року. Гідрометслужба нашої держави бере участь у виконанні зобов’язань країни з міжнародного обміну оперативними даними. Інформація з 37 метеорологічних і 8 аерологічних станцій постійно надходить у Глобальну систему телезв’язку ВМО. Ряд метеорологічних станцій входить до Глобальної системи спостережень за кліматом. Спостереження за гідрологічними умовами та геофізичними величинами на всіх станціях і постах в Україні здійснюється відповідно до стандартів та рекомендацій ВМО.

За регулярне та якісне надання метеорологічної інформації метеостанції «Ай-Петрі», «Асканія Нова», «Київ», «Лубни», «Умань», «Шепетівка», а також антарктична станція «Вернадський» нагороджені Грамотою ВМО. Гідрометслужба України бере участь практично в усіх програмах ВМО, зокрема, в Глобальній службі атмосфери, Всесвітній службі погоди, Програмі з гідрології та водних ресурсів. Головним завданням гідрометеорологічної служби залишається забезпечення стійкого функціонування державної системи гідрометеорологічних спостережень і прогнозування, її подальший технічний і технологічний розвиток, удосконалення системи гідрометеорологічного забезпечення органів державної влади, галузей економіки та населення, перш за все, під час загрози формування, розвитку і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій гідрометеорологічного походження. Потягом останніх років зроблені значні кроки щодо впровадження в організаціях ДГМС сучасних технічних засобів і технологій проведення спостережень та прогнозування.

Фактично створена галузь вітчизняного приладобудування, розроблені прилади й автоматизовані станції впроваджуються на мережі. В Українському авіаційному метеорологічному центрі в Борисполі введений в експлуатацію перший у системі Гідрометслужби України допплерівський метеорологічний радар. У ряді організацій Гідрометслужби встановлені сучасні системи прийому інформації з полярно-орбітальних та геостаціонарних метеорологічних супутників, системи радіозондування атмосфери, впроваджуються нові методи і моделі прогнозування.

Ці роботи продовжуватимуться й надалі, заходи з технологічного переоснащення гідрометеорологічної служби передбачені у низці програм, зокрема, у Державній цільовій соціальній програмі розвитку цивільного захисту на 2009-2013 роки, протипаводкових програмах по Закарпаттю і Прикарпаттю, програмах із екологічного моніторингу. На жаль, проблемним питанням, що стримує подальший розвиток вітчизняної Гідрометеорологічної служби, залишається недостатнє бюджетне фінансування, перш за все, на технічне та технологічне переоснащення. Залишається невисокою заробітна плата наших співробітників. У той же час світова практика засвідчує: економія у фінансуванні потреб гідрометеорологічних служб обумовлює збитки економіці та населенню, які значно перевищують кошти, необхідні на підтримку стійкого функціонування і розвиток системи гідрометеорологічних спостережень та прогнозування. Відзначення Дня працівників гідрометеорологічної служби дає можливість ще раз привернути увагу урядових структур, широкої громадськості до такої важливої проблеми, як вплив погоди, клімату, водних ресурсів на соціально-економічний розвиток суспільства, важливість завдань Гідрометеорологічної служби, необхідність зміцнення її науково-технічного потенціалу та персоналу, як необхідної умови ефективного гідрометеорологічного забезпечення потреб суспільства заради його стійкого розвитку.

Вячеслав Ліпінський,

голова Держгідромету МНС.