Інформаційно-аналітична довідка про надзвичайні ситуації в Україні у січні 2010 року

• Огляд статистики

• НС природного характеру

• НС техногенного характеру

• Довідкові дані про застосування сил реагування на НС у січні 2010 року

• Висновки

Огляд статистики

   Протягом січня 2010 року в Україні виникло 19 надзвичайних ситуацій. Відповідно до Державного класифікатора надзвичайних ситуацій вони розподілилися на:

• техногенного характеру - 13;
• природного характеру - 6.

   Внаслідок цих надзвичайних ситуацій загинули 53 особи (з них 8 дітей) та 20 осіб постраждали.

   За масштабами надзвичайні ситуації розподілилися на:

• державного рівня - 1;
• місцевого рівня - 12;
• об'єктового рівня - 6 ( табл. 1).

   Загальна кількість надзвичайних ситуацій порівняно з січнем 2009 року зменшилася на 32%, також на 44% зменшилася кількість постраждалих, а кількість загиблих збільшилася в 1,7 рази.

   Порівняно з груднем 2009 року кількість НС зменшился на 17%, в 2,3 рази зменшилася кількість постраждалих в них людей, а кількість загиблих збільшилася на 13% (у грудні 2009 року виникло 23 НС, в яких загинули 47 осіб та 45 - постраждали).

   Найбільшу кількість НС у січні 2010 року зареєстровано у Донецькій (4) та Луганській (3) областях (рис. 1, табл. 2).

   Найбільшу кількість загиблих (23 особи) та постраждалих (10 осіб) в НС зареєстровано у Луганській області, переважна більшість з яких загинули та постраждали внаслідок НС державного рівня, яка була пов'язана із вибухом кисневого балону у міській клінічній багатопрофільній  лікарні м. Луганська.  Внаслідок цієї НС загинули 16 осіб та 6 осіб постраждали.

Надзвичайні ситуації природного характеру

   Протягом січня 2010 року виникло 6 НС природного характеру, що вдвічі менше проти показників кількості НС грудня 2009 року та є на рівні показників січня 2010 року. При цьому, у січні 2010 року, більшість НС (4) пов'язана з НС медико-біологічного характеру.

   Внаслідок цих НС загинуло 16 осіб (з них 1 дитина), що на 33,3% більше порівняно з січнем 2009 року та на 23,8% менше проти грудня 2009 року. Постраждали 2 особи, що в 17 разів менше проти грудня 2009 року (у січні 2009 року постраждалих внаслідок НС природного характеру не зареєстровано). Усі загиблі та постраждалі особи, також як у грудні та січні 2009 року, - внаслідок НС медико-біологічного характеру.

   За попередніми оцінками у січні 2010 року збитки внаслідок НС природного характеру орієнтовно складають близько 576 тис. гривень.

   За видами надзвичайні ситуації розподіляються на:

• отруєння людей токсичними та іншими речовинами - 4;
• метеорологічні - 2 ( рис. 2).

   За масштабами 5 НС природного характеру віднесені до місцевого, 1 НС - до об'єктового рівнів.

   Розподіл кількості НС природного характеру по регіонах представлений на рис. 3.

   Січень видався холодним з більшою за норму кількістю опадів на переважній території країни та вкрай нестійкою погодою через активізацію південних циклонів.

   Опадів зафіксовано в основному 1-2,7, на півдні Вінниччини місцями до 3,2 місячних норми, лише в окремих районах Чернігівської, Житомирської, Рівненської, Харківської та Закарпатської областей дещо менше за норму (60-80%). В більшості областей України упродовж 10-18, а на півночі Лівобережжя, півдні Одещини, в окремих районах Криму та західних областей 6-9 днів зафіксовано опади, кількість яких становила понад 1 мм.

   Середня місячна температура повітря у більшості областей України була нижчою за норму на 1-4,8 градусів (найхолодніше було на півночі Лівобережжя та на Волині), і лише в Херсонській, Запорізькій, Донецькій областях, північних і західних районах Криму та подекуди в Карпатах виявилася близькою до норми, а на Закарпатті та в південній половині Криму перевищила норму на 1-2,2 градусів.

   Мінімальна температура повітря становила 21-29 градусів морозу, в західних областях, на Сумщині та Запоріжжі місцями 30-34 градуси морозу, на Закарпатті та в Криму 14-20 (в степових районах Криму до 25), на Південному узбережжі Криму 4-13 градусів морозу. У період 24-27 січня було перекрито або повторено абсолютний мінімум температури повітря для цих днів в окремих районах північних, західних та центральних областей.

   Максимальна температура була 0-8 градусів тепла, в Карпатах, в Закарпатській та південних областях - 7-15, в Криму до 21 градусу тепла.

1-5 січня погоду визначали циклони з півдня та антициклон з заходу. На початку періоду випадав сніг, мокрий сніг, на півдні та сході з дощем, в північних та центральних областях - сильний сніг, в Херсонській, Запорізький, Дніпропетровській області подекуди відмічались грози, на Чернігівщині й Харківщині - ожеледь. 1-3 січня на півдні, Донеччині й Луганщині місцями посилювався вітер до 15-20 м/с. Температура спочатку підвищилась до плюсових значень, а наприкінці періоду похолодало вночі до 10-19, вдень до 5-13 градусів морозу; у північних областях та на Лівобережжі - вночі до 20-25 (на Сумщині до 30) градусів морозу, вдень до 14-18 градусів морозу.

   На Полтавщині на початку січня переохолоджений дощ призвів до утворення ожеледі з діаметром до 11 мм, яка утримувалась до 6-8 січня. 6-7 січня циклон із заходу призвів до ускладнення погодних умов внаслідок сильного вітру та сильних опадів. У східній частині області відбувалось подальше наростання ожеледі (до 13 мм). Складні погодні умови призвели до відключень та поривів ліній електромереж по всій території області.

   7-8 січня на Харківщині (Куп'янськ) утворилась сильна ожеледь діаметром 26 мм. 9-10 січня на Житомирщині спостерігалось відкладення ожеледі, діаметр якої досягав 6-7 мм, а в крайніх північних районах до 11-12 січня досяг 17-18 мм. Були пошкоджені електроопори, зафіксовані обриви ліній електропередач, відключені населені пункти від електропостачання. Через морозну погоду ожеледь на Житомирщині утримувалась до кінця місяця і подія набула рівня надзвичайної ситуації об'єктового рівня. Погодні умови серйозно ускладнювали роботу комунальних та дорожніх служб, нанесли значних збитків енергетичним підприємствам, лісовим господарствам області тощо. На дорогах спостерігалась сильна ожеледиця, підвищилась кількість дорожньо-транспортних пригод.

   На Закарпатті через тумани, сильний вітер, ожеледь, ожеледицю на дорогах та хуртовини в гірських районах суттєво ускладнювалась робота підприємств автотранспортної та енергетичної галузей, автодорожніх та комунальних служб.

   11-15 січня погоду визначали циклони, спостерігались опади переважно у вигляді снігу та мокрого снігу (на початку періоду в Україні, в решту часу на півдні, а часом і на сході - з дощем), 11 січня на Одещині, 14 січня в Криму та на Херсонщині - місцями сильний дощ.

   В Україні спостерігались тумани (15 січня у більшості областей, надалі переважно у центральних, східних областях та у Приазов'ї), місцями налипання мокрого снігу, хуртовини, на Луганщині та Донеччині ожеледь, 11 січня у південно-східних, місцями південних та центральних областях посилення вітру до 15-20 м/с. Внаслідок негоди багато районів північних та західних областей були знеструмлені, порушувався зв'язок.

   16-25 січня Україна перебувала під впливом циклонів з півдня та потужного сибірського антициклону. 16-18 січня на більшій частині території України спостерігався переважно невеликий сніг, в Криму з дощем, в південній частині, на Донеччині та Дніпропетровщині місцями пориви вітру 15-20 м/с. З 19 січня внаслідок посилення впливу південного циклону погодні умови в України погіршились. Спостерігався сніг, мокрий сніг, в Криму сніг з дощем (19 - 20 січня переважно на Правобережжі та в Криму, 21-22 січня в Україні, крім півночі Лівобережжя, 24-25 січня - в Криму, Приазов'ї та на сході країни), в південній половині місцями сильний сніг. В Криму, місцями в південних, східних областях, на Запоріжжі та Дніпропетровщині спостерігалась ожеледь, 21-24 січня в Криму подекуди сильна ожеледь. 18-20 січня на Одещині, а 21-25 січня і на Донеччині сильні хуртовини. В південній частині України, а 19-21 січня і в Донецькій та Дніпропетровській областях відмічались пориви вітру 15-24 м/с, 18-20 січня в Херсонській та Запорізькій областях подекуди 25-27 м/с.

25 січня погоду переважної більшості областей України зумовлював антициклон.

   Внаслідок негоди (сильні опади, хуртовини, снігові замети, сильний вітер, ожеледь тощо) в багатьох областях України спостерігались відключення електроенергії, порушення транспортного зв'язку, пориви електроліній. На Донеччині (Волноваський район) 22 січня було призупинено майже на добу рух автотранспорту на автошляху державного значення, у заторах опинились 350 автомобілів, що було класифіковано як надзвичайна ситуація місцевого рівня.

   20-22 січня на території Криму діаметр ожеледі досягав 6-18 мм, у Білогірському районі - 21 мм, у Мисовому - 29 мм. Ожеледь утримувалась до 28 січня і призвела до обриву ліній електропередач, відключення енергопостачання в населених пунктах, а також до травмування населення на слизьких дорогах.

   25-26 січня в Україні була дуже холодна погода. Середня добова температура повітря 25 січня становила 17-22 градуси морозу (на 11-17 градусів нижче за норму), у більшості західних областей - 23-25 градусів морозу ( на 18-21 градусів нижче за норму).

   Через сильний мороз відмічались випадки порушення теплопостачання (замерзала вода у системі опалення), обморожування людей.

   Наприкінці місяця посилився вплив циклонів. Спостерігались опади (26 та 27 січня на півночі країни, в решту часу в переважній більшості областей) у вигляді снігу та мокрого снігу, 30 січня на крайньому півдні та Закарпатті, а 31 січня в Україні, крім західних областей, у вигляді мокрого снігу та дощу. 29-30 січня в Дніпропетровській, Харківській, місцями Полтавській та Запорізькій областях, 31 січня на Волині подекуди спостерігались сильні опади. 28 січня в Криму, а до кінця місяця у більшості областей (крім західних та східних) утворювались тумани, 29 січня місцями в Карпатах та Запорізькій області - хуртовина.

28 січня на Прикарпатті й Закарпатті, 29-30 січня на південному сході вітер посилювався до 15-20 м/с, на високогір'ї Карпат до 34 м/с.

   Висота снігового покриву становила переважно 1-29 см. На високогір'ї Карпат, у Чернігівській, Сумській, місцями Черкаській областях упродовж більшості днів, а на Київщині, Хмельниччині, Полтавщині, Кіровоградщині, Миколаївщині, Донеччині та в горах Криму в окремі дні - 30-45 см, наприкінці місяця в Умані (Черкаської) - 50-62 см.

   1-19 січня у південній частині, Кіровоградській, Дніпропетровській, Донецькій областях сніговий покрив був нестійким.

   Погодні умови визначали гідрологічний режим річок України.

   На території басейну Дніпра утримувався стабільний зимовий режим зі сталим помірним снігонакопиченням, поступовим промерзанням ґрунту. На всіх водних об'єктах зафіксовано наростання товщини льодового покриву.

   На 31 січня глибина промерзання ґрунту по території країни була 16-89 см, на Закарпатті - 1-8 см.

   На річках та дніпровських водосховищах утримувався льодостав товщиною 20-45 см.

   У першій половині місяця сніготанення та помірні дощі обумовлювали зростання рівнів води практично на всіх рівнинних річках країни. Більш суттєві підйоми спостерігались на річках басейну Сіверського Дінця, Південного Бугу та на річках Дніпропетровської області (до 43 см за добу). Внаслідок зниження температур повітря, у другій половині січня на всій території країни відбулося припинення росту рівнів води, утримувався режим зимової межені. З 25 січня практично на всіх річках країни встановився льодостав та льодостав з ополонками.

   На українській ділянці Дунаю до 21 січня тривало формування паводкової хвилі, що розпочалась в середині жовтня, з добовим ростом рівнів на 2-44см. Більш інтенсивні підйоми спостерігались протягом першої декади. 17-20 січня наслідок нагону води на Дунаї біля Вилкового рівень води перевищував небезпечну відмітку підтоплення понижених незаселених ділянок міста. 23-30 січня спостерігались сало, забереги, льодохід.

   У верхів'ї Дніпровського водосховища біля водпоста Сухачівка 19 січня утворився зажор льоду, який утримувався до кінця місяця. Вода утримувалась на заплаві та зберігалось перевищення відміток початкового підтоплення бази відпочинку в районі поста.

   На річках карпатського регіону протягом 1-2 січня сформувався сніго-дощовий паводок. Добові підйоми рівнів води на річках басейну Дністра, Прута та Сірету досягали 34 см, загальні амплітуди підйомів - 0,2-0,5 м. Більш суттєві підйоми відбувались на річках Закарпаття, через підвищену водністю у верхів'ях Тиси. Вода виходила на заплаву у міждамбовому просторі на Тисі та Латориці (біля Чопа) та на Боржаві ( біля В.Ремет). Під час проходження максимального рівня паводку спостерігалось короткочасне досягнення небезпечної позначки підтоплення. Протягом другої половини місяця на річках карпатського регіону рівні води коливались в межах 5-32 см з переважанням спаду. На Дністрі нижче Галича, внаслідок змерзання шуги у першій половині третьої декади січня утворювались зажори льоду з підйомами рівнів води до 50 см, які переміщувались у верхів'я Дністровського водосховища. Накопичення льоду в районі водпоста Рухотин (Дністровське водосховище) та його подальше змерзання призвело до утворення зажорно-заторного явища з підйомом рівня води на 84 см (без негативних наслідків). До кінця місяця відбувалось часткове промивання затору з поступовим зниженням рівнів води.

   На Закарпатті наприкінці місяця спостерігалось незначне підвищення рівнів води (на 1-13 см за добу), внаслідок льодоутворення та зменшення пропускної здатності русел.

   Снігопади, що пройшли на високогір'ї Карпат в останні дні другої декади січня, обумовили початок сніголавинного сезону з 21 січня - на 59 днів пізніше у порівнянні з минулим роком.

   Погодні умови на акваторії Азово-Чорноморського басейну були несприятливими для мореплавства та функціонування морегосподарського комплексу. Упродовж 10 днів на акваторії Чорного моря вітер посилювався до 12-23 м/с, спостерігались тумани, опади, що суттєво погіршували видимість (до 50-900 м). Упродовж 26 днів висота хвиль сягала 15-30 дм. Протягом чотирьох днів (5, 6 ,17, 20 січня) у північно-західній частині Чорного моря спостерігались згінно-нагінні явища, які призвели до наближення рівня до небезпечних відміток, а 6 січня в портах Усть-Дунайськ, Білгород-Дністровський, в Цареградському гирлі, Паромній переправі, Очакові та Дніпро-Бузькому лимані рівні досягли небезпечних значень.

   На акваторії Азовського моря майже весь місяць спостерігався сильний вітер: 12 днів - зі швидкістю 12-17 м/с, 10 днів - 20-24 м/с, 2 дні - 25-28м/с. Протягом 23 днів погіршувалась видимість через тумани, опади, хуртовини.

   10 днів висота хвиль сягала 13-15 дм. Упродовж 5 днів спостерігались згінно-нагінні явища, 8 днів - небезпечні льодові явища (подвижка, торошіння та стиснення льоду).

   22 по 27 січня внаслідок різкого зниження температури повітря почалось повторне льодоутворення, в лиманах утворився припай товщиною 21-29 см, у портах північно-західного узбережжя Чорного моря, в Керченській протоці спостерігався плавучий лід. На узбережжі Азовського моря спостерігався лід, на півночі Азовського моря відбувалось збільшення товщини льоду (20-28см, на півдні - 14см).

   Погодні негаразди призвели до виникнення 2 надзвичайних ситуацій метеорологічного характеру:

• місцевого рівня у Донецькій області (сильний снігопад, хуртовини, різке похолодання 22 січня спричинили утворення снігових заметів, що призвело до припинення руху транспорту на автомобільному шляху державного значення Слов'янськ-Донецьк-Маріуполь, в сніговому заторі на чотирьох окремих ділянках опинились 350 автомобілів (довжина ділянки 84 км). Орієнтовна сума збитків становить понад 500 тис. грн.);
• об'єктового рівня у Житомирській області (внаслідок снігопадів, сильної ожеледі, налипання льоду на лініях електропередач 10 - 11 січня у Овруцькому районі області було відключено від електропостачання 125 населених пунктів, трансформаторні підстанції, пошкоджені ЛЕП та опори).

   У січні 2010 року виникло 4 НС медико-біологічного характеру, що в 2,25 раза менше порівняно з груднем 2009 року та відповідає показникам кількості НС медико-біологічного характеру у січні 2009 року.

   При цьому, усі НС медико-біологічного характеру пов'язані виключно з отруєннями чадним та природним газом, які зафіксовані Луганській (загинули 5 осіб, постраждали 2 особи), Житомирській (загинули 4 особи), Одеській (загинули 3 особи) та Кіровоградській (загинули 4 особи, з них 1 дитина) областях.

   Головна причина виникнення НС медико-біологічного характеру у січні 2009 року - грубе порушення правил безпеки життєдіяльності.

Надзвичайні ситуації техногенного характеру

   Протягом січня 2010 року зареєстровано 13 НС техногенного характеру.

   За масштабами НС розподілилися наступним чином:

• державного рівня - 1;
• місцевого рівня - 7;
• об'єктового рівня - 5.

   Порівняно із груднем 2009 року, коли виникло 10 НС, кількість надзвичайних ситуацій техногенного характеру збільшилася в 1,3 разів.

   Внаслідок цих НС загинуло 37 осіб, у тому числі 7 дітей, постраждало -18 осіб. У грудні 2009 року загинуло 23 особи, постраждало - 11.

   Переважна більшість НС техногенного характеру, що сталися у січні 2010 року, були пов'язані із пожежами та вибухами - 7 випадків. По 2 НС зареєстровано на транспорті та на системах життєзабезпечення. Ще 1 НС була пов'язана із раптовим руйнуванням споруди та 1 НС сталася на електроенергетичних системах ( рис. 4).

   У територіальному розрізі НС техногенного характеру виникали у Волинській, Донецькій (3 випадки), Запорізькій, Луганській (2 випадки), Харківській, Чернівецькій і Чернігівській областях ( рис. 5).

   У січні 2010 року зафіксовано 2 випадки аварій на транспорті, які було віднесено до надзвичайних ситуацій об'єктового рівня (у грудні 2009 року - 1 НС).

   У м. Маріуполі Донецької області внаслідок порушення правил дорожнього руху сталося зіткнення двох легкових автомобілів, що призвело до загибелі 5 осіб та 1 особа була травмована.

   НС на ділянці магістрального газопроводу зареєстровано у с. Затурці Локачинського району Волинської області, де внаслідок утворення гідратної пробки сталося зниження тиску в газопроводі, що призвело до припинення газопостачання 575 абонентів у 6 населених пунктах Локачинського району.

   У січні 2010 року зареєстровано 7 НС, пов'язаних з пожежами та вибухами, 1 з яких віднесено до державного, 5 - до місцевого та 1 - до об’єктового рівнів.

   Внаслідок зазначених НС загинули 32 особи (з них 7 дітей) та постраждали 17 осіб.

   У порівнянні з груднем 2009 року кількість НС, пов'язаних з пожежами та вибухами, не змінилася (у попередньому місяці зареєстровано також 7 НС, пов’язаних з пожежами та вибухами).

   Серед НС, пов'язаних з пожежами та вибухами, що мали місце у січні 2010 року, чотири НС трапилися у будівлях житлового призначення, по одній НС - у будівлі нежитлового призначення, на залізниці та промисловому об’єкті. У січні 2010 року, як і у попередньому місяці, частка пожеж у будівлях та спорудах залишається найбільшою (понад 70%) серед всіх НС, пов'язаних з пожежами та вибухами.

   Порівняно з минулим місяцем у січні 2010 року збільшилася кількість загиблих у НС, пов'язаних з пожежами та вибухами, майже в 3 рази (у грудні 2009 року загинули 11 осіб) та постраждалих - майже в 3,5 раза (у грудні 2009 року постраждали 5 осіб).

Найбільш важкою за наслідками серед НС, пов'язаних з пожежами та вибухами, у січні 2010 року була НС державного рівня, пов'язана з вибухом кисневого балону у міській лікарні № 7 м. Луганська. Внаслідок вибуху було зруйновано конструкції стін та міжповерхових перекриттів 2, 3, 4 та 5 поверхів п’ятиповерхової будівлі лікарні, що призвело до загибелі 16 осіб та травмування 6 осіб.

   Основними причинами виникнення НС, пов'язаних з пожежами та вибухами, які сталися у січні 2010 року, були порушення Правил пожежної безпеки у побуті, порушення Правил пожежної безпеки і техніки безпеки під час проведення небезпечних технологічних процесів (у медичному закладі, залізничному пасажирському потязі та на виробництві).

   У січні 2010 року зареєстровано 1 НС об'єктового рівня на електроенергетичних системах (у грудні 2009 року - 1 НС).

У м. Кузнецовську на виробничому підприємстві "Рівненська АЕС" внаслідок спрацювання аварійної системи захисту реакторної установки було зупинено та відключено від об'єднаної енергосистеми України енергоблок № 2.

   Причиною інциденту став витік масла з трансформатору. Радіаційний та протипожежний стан на AEC залишався в межах норми.

   У січні 2010 року зареєстровано 1 НС місцевого рівня, пов'язану із руйнуванням конструкцій водонапірної башти у смт Великий Бурлук Харківської області. Внаслідок НС було припинено постачання питної води населенню районного центру (1730 абонентів) та порушені умови нормальної життєдіяльності населення понад 3,3 тис. осіб.

   Причина НС - зношеність конструктивних елементів водонапірної башти внаслідок тривалої експлуатації (збудована в 1968 році).

   У січні 2010 року зареєстровано 2 НС на системах життєзабезпечення (у грудні 2009 року НС цього виду не зареєстровано).

   НС місцевого рівня зареєстровано у м. Родинське Красноармійського району Донецької області, де внаслідок пошкодження силового кабелю сталося відключення 17 трансформаторних підстанцій і знеструмлено 3 котельні. Без теплопостачання залишилося 2 дошкільні установи, 2 школи, будинок культури, виконком та 169 багатоповерхових будинків (понад 2,2 тис. квартир). Орієнтовна сума матеріальних збитків - близько 700,0 тис. гривень.

   НС об'єктового рівня зареєстровано у м. Мелітополі Запорізької області, де внаслідок обрушення ділянок каналізаційного колектора (загальна довжина 595 м) стався викид неочищених міських стічних вод (понад 100 куб. м/год). Внаслідок аварії на тривалий час було обмежено подачу води понад 15,0 тис. мешканцям багатоповерхових житлових будинків міста. Причиною НС стала зношеність труб каналізаційного колектора внаслідок довготривалої експлуатації. Орієнтовна сума матеріальних збитків - понад 206,0 тис. гривень.

Довідкові дані про застосування сил реагування на НС у січні 2010 року

   МНС України безпосередньо брало участь у ліквідації НС силами аварійно-рятувальних загонів, підрозділами пожежної охорони та спецформувань, оперативними групами територіальних управлінь МНС або координувало дії з ліквідації наслідків НС у 15 випадках з 19 (79 %).

   До аварійно-рятувальних та відновлюваль-них робіт у 19 НС, що виникли протягом місяця, залучалося понад 1,9 тис. осіб та 330 одиниць техніки. За цей період у ліквідації 15 НС було задіяно близько 450 чоловік особового складу та 125 одиниць техніки сил МНС України.

   Аварійно-рятувальні загони, підрозділи оперативно-рятувальної служби цивільного захисту та піротехнічні групи ГУ (У) МНС України 990 разів залучались до виконання рятувальних та інших невідкладних робіт.

   У ході виконання робіт із знешкодження застарілих боєприпасів часів Великої Вітчизняної війни силами аварійно-рятувальних загонів та піротехнічних груп ГУ (У) МНС України у січні 2010 року знешкоджено 466 вибухонебезпечних предметів (далі ВНП), з них: авіаційних бомб - 185, артилерійських снарядів - 242, інженерних боєприпасів - 0, мінометних мін - 20, гранат - 14, інших ВНП - 5.

Висновки

   Протягом січня 2010 року в Україні виникло 19 надзвичайних ситуацій внаслідок яких загинули 53 особи та 20 осіб постраждали.

   Загальна кількість надзвичайних ситуацій порівняно з січнем 2009 року зменшилася на 32%, також на 44% зменшилася кількість постраждалих, а кількість загиблих збільшилася в 1,7 рази.

   Порівняно з груднем 2009 року кількість НС зменшился на 17%, в 2,3 рази зменшилася кількість постраждалих в них людей, а кількість загиблих збільшилася на 13%.

   Зміни у кількості НС за класами, порівняно з груднем 2009 року, такі:

• кількість НС техногенного характеру збільшилася з 10 до 13 НС (на 30%);
• кількість НС природного характеру ззменшилася з 12 до 6 НС (в 2 рази);
• кількість НС іншого (соціально-політичного) зменшилася з 1 до 0 НС.

   За погодними умовами січень був складним для функціонування більшості галузей господарського комплексу країни, особливого навантаження зазнали енергетична галузь, автотранспорт, морська галузь, комунальне господарство.

   Суттєве зниження температури повітря та тривалі морози були вкрай несприятливим фактором для плодових насаджень і могли призвести до пошкодження плодових бруньок, молодих гілок, виноградної лози.

   Загальна кількість надзвичайних ситуацій природного характеру (6) у січні 2010 року знаходиться в рамках прогнозованих значень і відповідає діапазону дещо вищому за мінімальне значення кількості надзвичайних ситуацій у січні.

   З огляду на вплив надзвичайних ситуацій на безпеку життєдіяльності людини, довкілля та об'єктів господарювання найбільш небезпечна ситуація у січні 2010 року виявилися у Донецькій області, де через погіршення погодних умов: сильний снігопад (товщина опадів 14мм), хуртовини, різке похолодання та утворення снігових заметів припинявся рух на автомобільному шляху державного значення Слов'янськ-Донецьк-Маріуполь дільниця від 138 км (мережа м. Донецька) до 222 км (мережа м. Маріуполь).

Протягом січня 2010 року сталося 13 НС техногенного характеру (у грудні 2009 року - 10).

   Надзвичайні ситуації техногенного характеру зареєстровано на території 7 регіонів, а саме: у Волинській, Донецькій (3 випадки), Запорізькій, Луганській (2 випадки), Харківській, Чернівецькій і Чернігівській областях.

   За видами переважали НС, пов'язані із пожежами та вибухами (54% від загальної кількості НС техногенного характеру).

   Головними причинами виникнення НС у січні 2010 року були:

• порушення Правил дорожнього руху;
• порушення правил пожежної безпеки;
• неякісне виконання робіт, порушення технологічного процесу;
• незадовільний технічний стан об'єктів, обладнання;
• складні погодні умови.