01.03.2010
Прогноз гідрометеорологічних умов та тенденції виникнення надзвичайних ситуацій в Україні у березні 2010 року
Прогноз гідрометеорологічних умов та тенденції виникнення надзвичайних ситуацій у березні 2010 року
Ускладнення господарської діяльності, виникнення надзвичайних ситуацій гідрометеорологічного характеру у березні 2010 року найбільш вірогідно можуть спостерігатися внаслідок випадіння опадів, вітряної погоди, через розливи річок, через утворення поверхневого талого або дощового стоку з накопиченням його в пониззях.
Виникнення стихійних гідрометеорологічних явищ та пов'язаних з ними ускладнень або НС ймовірне в будь-якому регіоні, але найбільш уразливими можуть бути північно-західна, північна, східна та південно-східна частини країни, місцями центральні території, а в разі випадіння значної кількості дощів і територія Карпатського регіону.
За ризиком виникнення НС природного характеру найбільш уразливими можуть бути
Волинська, Донецька, Закарпатська, Івано-Франківська, Чернівецька, Дніпропетровська, Запорізька, Миколаївська, Одеська, Херсонська області та АР Крим.
Загальна кількість надзвичайних ситуацій природного характеру у березні 2010 року очікується на рівні 5-10 випадків.
Аналіз НС за останні роки, стану техногенної безпеки у регіонах та прогноз погодних умов на березень 2010 року дозволяє припустити, що найбільший ризик виникнення НС техногенного характеру у березні поточного року очікується у Донецькій (висока ймовірність виникнення пожеж, особливо у житлових будівлях, аварій на шахтах, катастроф на транспорті та раптового руйнування споруд), Львівській (аварії на нафто- та продуктопроводах, транспорті, пожежі, вибухи у будівлях житлового призначення, раптове руйнування споруд, наявність у навколишньому середовищі шкідливих речовин понад ГДК) і Луганській (пожежі, вибухи на шахтах та будівлях житлового призначення, раптове руйнування споруд, аварії на транспорті та наявність в атмосферному повітрі шкідливих речовин понад ГДК) областях (рис. 12).
Високі ризики виникнення НС техногенного характеру існують в АР Крим (аварії на транспорті, пожежі, вибухи на об'єктах промислового та житлового призначення, раптове руйнування споруд і комунікацій, аварії на системах життєзабезпечення), Закарпатській (аварії в енергетичних системах, раптове руйнування споруд, наявність у навколишньому середовищі шкідливих речовин понад ГДК, пожежі на промислових об'єктах), Кіровоградській (пожежі, вибухи на об'єктах промислового та житлового призначення, аварії в системах життєзабезпечення та в енергетичних системах) і Рівненській (пожежі, вибухи на об'єктах нежитлового та житлового призначення, аварії в енергетичних системах та на транспорті) областях.
Значна ймовірність виникнення НС зберігається у Миколаївській (аварії в енергетичних системах та на транспорті), Одеській (аварії на транспорті, в енергетичних системах, на системах життєзабезпечення, пожежі на промислових об'єктах і у житлових будинках, наявність у навколишньому середовищі шкідливих речовин понад ГДК), а також на території Вінницької, Житомирської, Полтавської, Сумської, Херсонської і Чернігівської областей, у мм. Києві та Севастополі.
Кількість НС техногенного характеру у березні 2010 року збільшиться порівняно з попереднім місяцем і очікується у межах 15 - 18 випадків.
Зберігаються особливо високі ризики виникнення НС, пов'язаних із пожежами, вибухами на об'єктах промисловості (особливо на вибухо-, пожежонебезпечних об'єктах, вугільних шахтах тощо), а також у будівлях і спорудах житлового призначення.
Високими є ризики виникнення катастроф на транспорті.
Меншими є ризики виникнення НС, пов'язаних з аваріями на енергосистемах, на системах життєзабезпечення, раптовим руйнуванням будівель та споруд.
Залишається значним ризик виникнення надзвичайних подій (інцидентів) на об'єктах атомної енергетики, зокрема на Запорізькій, Рівненській і Хмельницькій АЕС.
Враховуючи висновки порівняльного аналізу щодо кількості НС за відповідний період минулих років та з метою попередження виникненню надзвичайних ситуацій та зменшення їх наслідків головним управлінням МНС в регіонах доцільно:
- з метою корегування комплексу запланованих заходів, спрямованих на зменшення негативних наслідків від небезпечних гідрологічних явищ, здійснювати постійний моніторинг гідрометеорологічної обстановки;
- посилити роз'яснювальну роботу, щодо дотримання правил поведінки на льодовому покриві водних об'єктів (зменшуватиметься його міцність, товщина, відбуватиметься скресання криги);
- посилити контроль за технічним станом транспортних комунікацій: мостів, мостових переходів, шляхопроводів, продуктопроводів, залізничних переїздів, гідротехнічних споруд і судноплавних шляхів та дотриманням правил безпеки руху, виконанням заходів щодо забезпечення стабільної роботи транспортної галузі;
- виявляти загрози виникнення льодових заторів на річках біля мостів і гребель та оперативно організовувати проведення відповідних підривних робіт щодо їх усунення;
- виявляти ділянки можливого сходження селів і зсувів у місцях проходження транспортних комунікацій та оперативно встановлювати попереджувальні знаки про небезпеку, організовувати проведення запобіжних заходів;
- здійснювати контроль стану справ у житлово-комунальній сфері міст, зокрема на системах тепло- та водопостачання, зосередити увагу відповідних служб експлуатації на необхідності дотримання нормативних термінів та проектних режимів експлуатації водопровідно-каналізаційних, теплових і газових мереж у весняний період;
- через керівників інспекцій вимагати обов'язкового виконання заходів із запобігання передумовам аварій на виробництві та призупиняти ведення робіт на них до повного усунення порушень;
- у зв'язку із можливим збільшенням кількості НС, пов'язаних із пожежами у житловому секторі, посилити контроль і роз'яснювальну роботу серед населення щодо необхідності дотримання правил пожежної безпеки, про неприпустимість користування саморобними газовими та електронагрівальними приладами тощо;
- підтримувати в готовності аварійно-рятувальні підрозділи і засоби для запобігання і оперативного реагування на надзвичайні ситуації.
Загальна кліматична характеристика березня та деякі гідрометеорологічні особливості березня 2009 року
Березень - календарний початок весни. Характерними рисами термічного режиму є стійкий перехід середньої добової температури повітря через 0 градусів у бік підвищення по всій території країни та через плюс 5 - на півдні й Закарпатті. Середня багаторічна дата переходу на метеорологічну весну - 13 березня, але у залежності від поточних погодних умов цей рубіж може відхилятись від указаної дати на 1-3 тижні в обидва боки.
У березні різко підвищується середня температура повітря в порівнянні з лютим й становить від 3 градусів морозу до 2 градусів тепла, на Закарпатті і крайньому півдні 3-6 градусів тепла. Максимальна температура повітря (за весь період спостережень) складає 16-28 градусів тепла (у Криму та Одеській області - 29-30 градусів), найнижча температура у більшості регіонів (крім півдня) - 22-37 градусів морозу.
За даними багаторічних спостережень кількість опадів становить 24-50 мм, місцями у гірських районах Криму, в Карпатах та на Закарпатті - 56- 102 мм.
Протягом другої - третьої декад поступово сходить сніговий покрив у південних, західних областях (в Карпатах - у квітні). В Карпатах ще спостерігається схід снігових лавин.
Березню притаманні значні контрасти погоди. Зимові явища (хуртовини, снігопади, ожеледь) можуть чергуватися з дощами, грозами та шквалами. В окремі роки відмічаються і пилові бурі. Характерною рисою є нерідкий значний перепад температури повітря від дня до ночі.
В багаторічному розрізі у березні розпочинається формування водопілля на річках країни, під час розвитку якого неодноразово відмічалось досягнення відміток затоплення об'єктів господарювання (у 1981, 1985, 1999 роках). На річках західного регіону в окремі роки відмічалися тало-дощові паводки, як це було наприклад у 2001 році в Закарпатській області, коли на річках пройшов паводок з катастрофічними наслідками.
Небезпечні й стихійні явища у березні мають досить високу повторюваність та дуже різноманітні. Спостерігаються як сильні вітри і різкі зміни погоди (51% від загальної кількості), сильні снігопади і хуртовини (26% від загальної кількості) так і пилові бурі і смерчі (4 % від загальної кількості). Надзвичайні ситуації, обумовлені погодними умовами в першу чергу виникають через сильний вітер (у тому числі й шквали), різки зміни погоди, снігопади та хуртовини, сильні дощі та відлиги. Частка окремих стихійних метеорологічних явищ в їх загальній кількості представлена на рис. 1.
Найбільша кількість стихійних метеорологічних явищ, які негативно впливали на господарський комплекс у березні 1981-2008 років відмічалася в АР Крим, в областях Івано-Франківській, Закарпатській, Херсонській, Донецькій, Запорізькій, Дніпропетровській, Одеській, Миколаївській областях. Розподіл по території та кількість стихійних метеорологічних явищ представлені на рис. 2.
Березень 2009 року видався теплим та надмірно вологим. Середня місячна температура повітря в основному перевищила кліматичну норму на 1,0-2,7 градуси. Опадів випало переважно 1-1,5 кліматичної норми і лише місцями у західних, східних, центральних, Запорізькій областях та в Криму 2-3,0 норми.
Впродовж місяця спостерігався сніговий покрив в Карпатах та горах Криму. На рівнинній території сніг відмічено в окремі періоди березня висотою 1-29 см. Лавинна небезпека оголошувалась у горах Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської областей та Криму. Відмічався схід лавин.
Спостерігалось випадіння опадів (дощ, мокрий сніг), утворення туманів, місцями ожеледі та подекуди налипання мокрого снігу. Відмічалися пориви вітру до 15-25 м/с, на Ай-Петрі (АР Крим) до 28 м/с, а в районі Плаю (Закарпатська область) до 40 м/с. Місцями на півдні гриміли грози. Налипання мокрого снігу, шквалисті пориви вітру та спрацювання автоматики захисту ліній електропередач призводили в середині березня до знеструмлення населених пунктів у Полтавській, Сумській, Київській областях.
Нехтування правилами особистої безпеки на тонкій кризі неодноразово призводили до небезпечних подій на водоймах. Зокрема, рятувальні роботи проводились у Тернопільській, Волинській, Харківській, Полтавській, Київській, Дніпропетровській областях та у м. Києві.
У березні на річках країни тривав подальший розвиток весняного водопілля, котре проходило двома хвилями. Вода виходила на поодинокі понижені ділянки заплав окремих річок в басейнах Прип'яті, Західного Бугу, Південного Бугу, середнього Дніпра, Сіверського Дінця. На трьох ділянках в басейнах річок Прип'ять та Сіверський Донець спостерігалось незначне перевищення небезпечних відміток, підтоплення господарських споруд. У Карпатському регіоні внаслідок сильних дощів 11-15 березня та через сніготанення і помірні опади наприкінці березня сформувались максимальні рівні води (без негативних наслідків).
Прогноз погоди на березень 2010 року
(наданий Українським гідрометцентром)
Середня місячна температура передбачається в межах середніх багаторічних величин з відхиленням мінус 1 градус на північному заході та плюс 0,5 градуса у східній частині країни та в Криму (рис. 3).
Місячна кількість опадів очікується на більшості території країни близькою до середніх багаторічних значень, а у західних та північних областях місцями 120% норми (рис. 4).
Тенденції виникнення надзвичайних ситуацій природного характеру
Аналіз статистичних даних за 1997 - 2009 роки свідчить, що у березні середнє значення кількості НС в порівнянні з лютим збільшується на 11,2%, при цьому мінімальну кількість НС (5) зареєстровано у 2009 році, максимальну (18) - у 1998 році (рис. 5).
За видами кількість НС природного характеру розподіляється на:
- медико-біологічні - 54%;
- геологічні - 15%;
- метеорологічні - 14%;
- гідрологічні - 12%;
- пожежі в природних екосистемах - 5%. (рис. 6).
У березні проти лютого значно збільшуються середні значення кількості НС гідрологічного та геологічного (в 2 та 1,7 рази відповідно) характеру, збільшуються також середні значення кількості НС, пов'язаних з пожежами в природних екосистемах, натомість середні значення кількості НС метеорологічного характеру зменшуються, медико-біологічного характеру - залишаються на рівні показників лютого (рис. 7).
Надзвичайні ситуації природного характеру в березні можуть бути викликані (як показує аналіз чинників їх виникнення за останні 14 років) частіш усього комплексом небезпечних явищ. Наприклад, поєднання помірних або сильних опадів (дощу, в окремі дні - з мокрим снігом і налипанням мокрого снігу), поривчастого вітру, подекуди хуртовин.
Розподіл небезпечних та стихійних гідрометеорологічних явищ по видах (за 1981-2008 роки) свідчить, що у березні найбільшу вагу за кількістю випадків мають: сильні хуртовини, вітер та сніг - загалом 61%, далі йдуть різкі перепади температури повітря в бік її зниження та різкі зміни погоди - близько 18%, сильні дощі складають 6%, а пилові бурі близько 4%.
Погодні умови першої декади березня відповідатимуть перехідному періоду від холодної пори року до теплої і характеризуватимуться коливаннями температури повітря, випадінням, як дощу так і дощу з мокрим снігом, часом вітряною погодою.
За прогностичною інформацією з мережі Інтернет в перший тиждень місяця:
- опади у вигляді дощу та дощу із мокрим снігом ймовірні на більшості території країни, починаючи із західних областей 1 березня, та переміщуючись у центральні, південні та східні області протягом 2-4 березня (в ці дні на Закарпатті, у південних, східних областях, в Криму та Приазов'ї часом не виключаються помірні та сильні опади); 6 березня всюди, 5 березня крім східної половини, невеликі та помірні опади; 7 березня переважно без опадів, лише в південній частині та в північних областях невеликі опади;
- температура повітря на більшості території 1-2 березня вночі 0-6, вдень 3-8 градусів тепла (в Криму та Закарпатті до 14 градусів тепла); надалі нічна температура на більшості території знизиться та складатиме 3 березня від 3 градусів морозу до 3 градусів тепла, денна температура майже не зміниться. 4-7 березня вночі очікується 1-7 градусів морозу (в Криму та Закарпатті близько 0 градусів), вдень - від 2 градусів морозу до 4 градусів тепла (на півдні та Закарпатті до 2-8 градусів тепла);
- вітер змінних напрямків, на більшості території швидкістю 7-12 м/с, 3-4 березня на півдні та південному сході 8-13 м/с, поривчастий (окремі пориви до 17-22 м/с); в Криму та Приазов'ї (на узбережжі та акваторії морів) окремі пориви до 22-27 м/с;
- на початку місяця можливе утворення туманів зі зниженням видимості.
Більш несприятливим періодом у першій тиждень місяця може бути 2-3 березня, коли вірогідні помірні опади та вітряна погода, сніготанення, утворення талого поверхневого стоку. Внаслідок таких прогнозованих погодних умов можуть виникнути ускладнення в господарській діяльності (транспорт, комунальне господарство, енергетика та зв'язок) або локальні надзвичайні ситуації переважно в західних областях та у східній половині країни.
Ймовірні чинники для виникнення НС гідрологічного характеру - поверхневий дощовий або талий стік, зростання рівнів води в малих річках та потічках в місцях випадіння помірних або сильних дощів, тому систематичного моніторингу вимагає стан водних об'єктів, хід температури повітря та вірогідних опадів.
Взагалі погодні умови березня можуть бути досить мінливими, що може призводити до ускладнень в життєдіяльності населення, в роботі енергетичної галузі господарства, комунального господарства та транспорту. Надзвичайні ситуації гідрометеорологічного характеру більш вірогідно можуть бути викликані різкими змінами погодних умов за короткий проміжок часу, утворенням поверхневого талого стоку.
Не зменшується можливість виникнення надзвичайних подій на шляхах (збільшення ДТП) внаслідок погіршення стану покриття доріг через випадіння дощу, часом з мокрим снігом. В окремі дні березня не виключене значне зниження видимості на дорогах внаслідок утворення туманів або хуртовин.
В горах в окремі дні ще спостерігатиметься небезпека сходу снігових лавин, або їх схід.
За прогнозом Українського гідрометеорологічного центру при середньому багаторічному розвитку погодних умов під час водопілля за висотою максимальних рівнів повінь очікується вищою за минулорічну, піки прогнозуються:
вищими за норму:
- на 0,6-2,5 м на притоках Середнього Дніпра (Дніпропетровська область);
- на 0,8-1,6 м на р. Південний Буг нижче м. Первомайська, на річках басейну р.Синюхи (Миколаївська, Кіровоградська, частково Черкаська області);
- на 0,2-0,9 м на р. Західний Буг в районі Литовижа та його притоках, у верхів'ї р. Прип'яті, її притоках, крім р. Горинь (Волинська, Рівненська, частково Львівська, Житомирська області), притоках середнього Дніпра (Сумська, Полтавська області), у верхів'ї р.Південний Буг та на більшості його приток (Вінницька, Миколаївська, частково Хмельницька області), на р. Інгул (Кіровоградська, Херсонська області), р. Сіверський Донець та його лівих притоках (Харківська, Луганська області), на ділянці р. Дніпро с. Неданчичі - с. Дніпровське та в районі м. Києва (Київська область), на р. Латориця в районі м. Чопа (Закарпатська область);
близькими до норми та дещо вищими неї:
- на річках басейну р. Десни (Чернігівська, Сумська, частково Київська області), на р. Західний Буг вище Литовижа, р. Вишня в районі Твіржи (Волинська, Львівська області), на р. Горинь (частково Рівненська, Житомирська області), на малих річках Київської області.
нижчими за норму:
- на 0,7-1,9 м на річках басейнів Дністра, Прута, Сірета (Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька, частково Тернопільська, Хмельницька, Вінницька області);
- на 0,2-0,7 м на річках Приазов'я, на правих притоках р. Сіверський Донець (Донецька, Запорізька, частково Луганська області) та на р. Рось (Черкаська область).
В Зоні відчуження та безумовного відселення максимальний рівень води на р.Прип'ять в районі м.Чорнобиля очікується в межах 104,90-105,70 м БС (середня багаторічна позначка піку водопілля 104,38 м БС, максимальна позначка водопілля за період спостережень 106,54 м БС).
На річках Карпатського регіону (Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька, Тернопільська, Хмельницька області - басейни річок Дністра, Прута, Сірета) та річках Закарпатської області очікується формування водопілля в межах середньобагаторічних значень. Але слід враховувати, що цей регіон знаходиться в зоні високого ступеня паводкової небезпеки, гідрометеорологічна ситуація на цих територіях може різко змінюватися в короткий проміжок часу, а це може бути враховано тільки у короткостроковому прогнозуванні.
Загальні підйоми рівнів води (над рівнями, що встановились 22 лютого) можуть скласти: 1,8-2,8 м на ділянці р.Дніпра вище Київського водосховища (Київська область), 2,6-4,4 м на річках басейну Десни, притоках Середнього Дніпра (Київська, Чернігівська, Сумська, Полтавська, Дніпропетровська області), 0,5-1,8 м на річках басейну Західного Бугу, у верхів'ї р.Прип'яті (Волинська, Львівська області), 0,9-2,6 м на притоках р. Прип'яті (Волинська, Рівненська, частково Житомирська та Тернопільська області), річках Донбасу, Приазов'я (Донецька, Запорізька області), 2,0-4,5 м на річках басейну Сіверського Дінця (Харківська, Донецька, Луганська області), 3,2-4,7 м на нижніх ділянках р.Півд. Буг (Миколаївська область).
На річках Карпатського регіону можна очікувати підйоми: на притоках р.Тиси, річках басейну Прута на 0,5-2,0 м (в районі м.Чернівці 3,6 м), в річках басейну р.Дністра 1,2-2,5 м (на р.Дністрі в районі Заліщиків 3,1 м), на річках Тиса, Боржава та Латориця 2,0-4,5 м.
Можливі негативні наслідки під час водопілля.
Під час формування максимальних рівнів водопілля можливий вихід води на заплаву та її затоплення майже на усіх річках рівнинної території. Найбільш тривалим затоплення заплав буде на притоках р. Прип'яті (Волинська, Рівненська, Житомирська області), р.Десні, (Чернігівська, Київська області), на Верхньому Дніпрі (Чернігівська область).
Найбільш потенційно небезпечними територіями щодо виникнення ускладнень або надзвичайних ситуацій внаслідок розливу річкових вод під час проходження весняного водопілля (підтоплення населених пунктів, ділянок автодоріг, оточення водою населених пунктів, відрізання від основних шляхів сполучень, підтоплення об'єктів господарювання або сільськогосподарських угідь, тощо) слід вважати:
- басейн р. Прип'яті - області Волинська (Ратнівський, Любешівський р-ни), Рівненська (Сарненський, Зарічненський р-ни), Житомирська (Ємільчинський район);
- басейн річок Середнього Дніпра - області Сумська (Роменський, Недригайлівський р-ни), Полтавська (Кременчуцький, Гадячський р-ни), Дніпропетровська (Царичанський, Павлоградський р-ни), Чернігівська (Прилуцький район);
- басейн р.Західного Бугу - Львівська область (Сокальський район);
- басейн р.Сіверського Дінця - області Харківська (Вовчанський, Чугуївський, Балакліївський р-ни), Луганська (Слов'яносербський район);
- басейн річок Приазов'я - Донецька область (м. Маріуполь);
- басейн р.Південного Бугу - Миколаївська (Вознесенський, Первомайський р-и), Вінницька (Жмеринський р-н), Черкаська (Лисянський, Катеринопільський р-ни),
- басейн р.Інгул - Кіровоградська область (Кіровоградський район, м. Кіровоград);
- українська ділянка р. Дунаю - (Одеська область).
- басейн р.Десни, ділянка р.Дніпра вище Київського водосховища - області Чернігівська (Чернігівський, Ріпкинський, Сосницький, Бахмачський, Коропський р-ни), Сумська (Путивльський, Конотопський р-ни), Київська (Броварський район).
Можливі підтоплення річковими водами понижених територій (прилеглих до річок) в межах наступних крупних населених пунктів: Волинська область - Луцьк, Любешів (р.Стир,Стохід), Донецька область - м. Маріуполь (р.Кальчик), Київська область - Чорнобиль (р. Прип'ять), Кіровоградська область - Кіровоград (р. Інгул), Луганська область - Лисичанськ, Кіровськ, Первомайськ (р.Сів.Донець та притоки), Львівська область - Червоноград, Буськ (р. Солокія, Полтва), Одеська область - Ізмаїл, Вилкове (р.Дунай), Полтавська область - Кобеляки (р. Ворскла), Сумська область - Ромни (р. Сула), Тернопільська область - Чортків, Бучач (р.Серет,Стрипа), Чернігівська область - Чернігів (р.Десна), Харківська область - Ізюм (р.Сіверський Донець), Куп'янськ (р.Оскол).
Під час руйнування льоду та пропуску водопілля через дніпровський каскад можливі підтоплення у верхів'ях Кременчуцького (Черкаська область), Дніпровського (Дніпропетровська область) водосховищ та на пригирлових ділянках річок, що впадають безпосередньо у водосховища (в разі підпору води), на р.Дніпрі нижче Каховської ГЕС (в разі значних холостих скидів води).
В межах м. Києва під час пропуску водопілля через Київське і Канівське водосховища (без урахування можливого регулювання стоку ГЕС) очікується:
- підтоплення територій та об'єктів на заплаві південніше м. Києва, вздовж Канівського водосховища (дачні масиви Осокорки-Вишеньки), у Бортничах, селах Вишеньки, Гнідин, в районі Корчуватого;
- досягнення відміток підтоплення в межах неодамбованих територій на Воскресенських та Русанівських Садах, заплави південніше міста вздовж основного русла, проток, заток і стариць;
- затоплення ділянок та споруд на них, побудованих без належного попереднього підняття відміток поверхні;
- тривалий перелив води через переливні ділянки лівобережної дамби Бортничі-Вишеньки та ускладнення (до припинення) вільного проїзду транспорту.
Гідрологічна ситуація може ускладнюватись:
- внаслідок утворення місцями поверхневого талого або дощового стоку і, як наслідок, не виключено з можливим підтопленням розташованих в пониззях рельєфу об'єктів, окремих територій населених пунктів, особливо в місцях з незадовільним станом систем відведення вод або зовсім не працюючими дренажами (в будь-якому регіоні країни, але більш небезпечною є південна частина країни);
- внаслідок додаткового зростанням рівнів води в місцях звуження русел, низьководних мостів, захаращеності русел річок, струмків або через забудову заплавних територій, при аварійних скидах (особливо з чисельних ставків з земляними греблями), при незадовільній роботі систем регулювання скидами на водосховищах, що може мати місце в будь-якій з областей,
- в разі випадіння значної кількості опадів та інтенсивного наростання позитивних температур повітря під час розвитку водопілля (в будь якому регіоні країни).
- внаслідок можливих різких й короткочасних підйомів рівнів води в малих річках та струмках, інтенсивного яружно-балкового стоку (в будь-якому регіоні країни).
Внаслідок очікуваного близького до норми та вище неї водопілля:
- необхідно встановити жорсткий контроль за режимом роботи водосховищ, ставків з метою недопущення аварійних скидів (вся територія країни);
- максимально забезпечити розбавлення річковими водами скидів відходів промислового виробництва, промивку русел річок (особливо в басейнах річок Сіверський Донець, Інгулець, Південний Буг).
В областях враховуючи, що величини піків водопілля значною мірою залежатимуть від фактичного ходу температури повітря, випадіння (або відсутності ) дощів під час його розвитку, необхідно:
- виявити найбільш небезпечні території та об'єкти з обов'язковим урахуванням прогнозу максимальних рівнів води в річках по пунктах (за інформацією територіальних підрозділів гідрометслужби);
- проводити щоденний моніторинг гідрометеорологічної обстановки з метою корегування, при необхідності, комплексу превентивних заходів здатних зменшити ризик та наслідки від можливих небезпечних гідрологічних явищ.
Виникнення стихійних гідрометеорологічних явищ можливе в будь-якому регіоні, але за статистичними даними за останні 28 років найбільш часто в березні вони відмічаються в південних, південно-східних областях та в областях Карпатського регіону. У більшості областей метеорологічними чинниками є поєднання сильного вітру з випадінням сильних опадів (сніг, дощ), хуртовин, а на півдні домінує сильний вітер. Гідрологічна небезпека особливо притаманна західним, північно-західним областям.
Щодо надзвичайних ситуацій геологічного характеру то у березні, порівняно з лютим, кількість НС геологічного характеру значно збільшується, що обумовлено підвищенням водності у цей період. Всього НС геологічного характеру протягом останніх 13 років зареєстровано 19, і реєструвалися вони щорічно у кількості 2-3 випадки на місяць, за винятком 2002, 2003 та 2009 років, коли НС геологічного характеру не виникали.
У березні поточного року ймовірність виникнення надзвичайних ситуацій геологічного характеру висока (насамперед, зсувів), особливо в Чернівецькій, Івано-Франківській, Закарпатській областях та АР Крим, а також на зсувонебезпечних ділянках в зонах впливу водосховищ Дніпровського каскаду та міських агломерацій Київської Кіровоградської, Полтавської, Донецької, Дніпропетровської, Одеської, Чернігівської, Херсонської областей та мм. Києва та Севастополя. Існує ймовірність підтоплення в південних та центральних областях України.
Підвищення рівня ґрунтових вод відносно середніх багаторічних показників в окремих районах АР Крим, Івано-Франківської, Закарпатської, Львівської, Київської, Житомирської, Чернігівської, Вінницької, Запорізької, Дніпропетровської, Миколаївської та Херсонської областей можуть стати додатковим впливовим чинником активізації небезпечних геологічних процесів (зсуви, підтоплення).
За статистичними даними останніх 13 років (1997-2009) у березні відмічається тенденція до варіацій кількості НС медико-біологічного характеру на рівні 4-8 на місяць із значним (в 1,7 раза) переважанням випадків отруєнь над інфекційною захворюваністю людей, а в березні 2006 та 2009 років взагалі реєструвалися тільки отруєння населення. При цьому найбільш резонансними були НС, пов'язані з інфекційною захворюваністю населення, а саме:
- інфекційна захворюваність на туляремію 53 мешканців Одеської області у березні 1998 року;
- епідемічний спалах дизентерії з великою кількістю постраждалих у Харківській (1999 р.) та Дніпропетровській (1999, 2000 рр.) областях;
- епідемічний спалах гепатиту-А у Харківській області в березні 2005 року, внаслідок якого було госпіталізовано 52 особи, у тому числі 14 дітей.
У березні 2010 року висока ймовірність виникнення небезпечних інфекційних захворювань, особливо сальмонельозу, гострих кишкових інфекцій, ГРВІ, зберігається загроза випадків отруєння людей, особливо отруєнь чадним газом та харчових отруєнь.
Виникнення НС медико-біологічного характеру ймовірне в будь-якому регіоні, але за статистичними даними найбільший ризик виникнення НС медико-біологічного характеру в Одеській, Дніпропетровській, Луганській, Київській Львівській, Вінницький, Донецькій областях та АР Крим.
За статистикою 1997-2009 років у березні у порівнянні з лютим збитки від НС природного характеру значно збільшуються (в абсолютному вимірі майже у 9 разів).
Так, протягом останніх 13 років у березні збитків від НС зазнавали усі області України, окрім Житомирської, Запорізької, Харківської та Черкаської областей. При цьому значних втрат зазнавали тільки Закарпатська область у 2001 році (близько 288 млн. гривень), АР Крим у 2002 та 2005 роках (в цілому близько 53 млн. гривень) та Миколаївська область у 2002, 2003, 2007 роках (в цілому близько 41 млн. гривень). У березні 2009 року збитків внаслідок НС природного характеру не зареєстровано.
А в цілому, у березні протягом 1997-2009 років внаслідок НС природного характеру було завдано збитків на суму близько 490 млн. гривень.
За статистичними даними 1997-2009 рр. найбільша кількість НС природного характеру у березні зафіксована в АР Крим (13 НС), Дніпропетровській, Одеській (по 12 НС відповідно), Львівській (11 НС), Кіровоградській (9 НС), Донецькій (8 НС) областях, найменша (по 1 НС) - у Хмельницькій та Тернопільській областях (рис. 8). Враховуючи особливості прогнозування НС природного характеру (у тому числі невелику завчасність) можна припустити, що загальна кількість надзвичайних ситуацій у березні 2010 року скоріш за все буде на рівні - 5 - 10 випадків (рис. 5), але не виключено і їх збільшення, головним чином, за рахунок НС гідрометеорологічного та геологічного характеру. За ризиком збитку найбільш уразливими можуть бути Закарпатська, Волинська, Чернівецька області в західному регіоні, Донецька область - в східному, Миколаївська, Херсонська області та АР Крим - в південному регіонах України (рис. 8).
Тенденції виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру
Аналіз статистичних даних щодо виникнення НС техногенного характеру протягом 2000-2009 років показує, що у березні кількість НС техногенного характеру дещо збільшується порівняно з попереднім місяцем. Максимальну кількість НС техногенного характеру зареєстровано у березні 2000 та 2005 років - 27 випадків, мінімальну (7 випадків) - у 2009 році (рис. 9).
У березні характерною є тенденція до зростання кількості надзвичайних ситуацій, пов'язаних із катастрофами на транспорті, аваріями на системах життєзабезпечення та раптовим руйнуванням будівель і споруд (рис. 10).
Особливо високою у березні є частка пожеж і вибухів - 41%, а також катастроф на транспорті - 23% (рис. 11).
На рівні попереднього місяця зберігається кількість НС в енергетичних системах, а також пов'язаних з наявністю у навколишньому середовищі шкідливих (забруднювальних) речовин понад ГДК.
Протягом останніх років у березні виникали надзвичайні ситуації техногенного характеру значних масштабів:
- у 2000 році - пожежа на шахті ім. Баракова (Луганська область), загинуло 80 гірників;
- у березні 2002 року внаслідок суттєвого погіршення погодних умов на території України в 19 областях було знеструмлено 2 тис. населених пунктів, пошкоджено дахи у 3 тис. будинків, відключено більше 600 АТС. Загинуло 3 людини;
- у 2006 році - аварія на теплових мережах смт Диканька Полтавської області.
За територіальним розподілом найбільшу кількість НС техногенного характеру протягом березня 2000-2009 років зареєстровано на території Донецької області - 28 випадків. У Луганській і Львівській областях - по 15 НС, Кіровоградській - 10, Рівненській - 9, АР Крим - 8, Одеській області - 7.
У Закарпатській, Запорізькій і Херсонській областях - по 6 НС, Вінницькій, Миколаївській, Полтавській, Черкаській і Чернігівській - по 5.
Натомість, у Дніпропетровській, Тернопільській і Чернівецькій областях кількість надзвичайних ситуацій техногенного характеру не перевищує 2 випадків.
Аналіз НС техногенного характеру у березні 2000-2009 років, урахування динаміки їх виникнення упродовж поточного року, стан техногенної безпеки в регіонах та прогноз погодних умов на березень 2010 року дозволяє припустити, що у березні 2010 року слід очікувати збільшення загальної кількості НС техногенного характеру порівняно із лютим. Прогнозований діапазон значень від 15 до 18 НС наведено пунктиром на рис. 9.
Ризики виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру за регіонами України наведено на рис. 12.
Нетрадиційний прогноз начальника відділу прогнозів природних і техногенних катастроф Міжнародного інституту соціоніки Зайченко - Несмянович Е.І.
У березні 2010 року найбільш небезпечними (екстремальними) днями місяця очікуються: 2-3, 7-8, 15-16, 22-23, 28-29 березня (похибка складає плюс-мінус 16 год.). В екстремальні дні місяця очікується зростання ймовірності техногенних та природних НС, аварій на вугільних шахтах, також збільшення аварійності на транспорті (особливо авіаційному та водному), продуктопроводах, небезпечних подій на АЕС, різних природних стихійних явищ та аномалій (у тому числі паводків, підтоплень зсувів, обвалів тощо).
