Прогноз гідрометеорологічних умов та тенденції виникнення надзвичайних ситуацій в Україні у вересні 2010 року

• Прогноз гідрометеорологічних умов та тенденції виникнення надзвичайних ситуацій в Україні у вересні 2010 року

• Загальна кліматична характеристика вересня та деякі гідрометеорологічні особливості вересня 2009 року

• Прогноз погоди на вересень 2010 року

• Тенденції виникнення надзвичайних ситуацій природного характеру

• Тенденції виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру

Прогноз гідрометеорологічних умов та тенденції виникнення надзвичайних ситуацій у вересні 2010 року

Ускладнення господарської діяльності (енергетика, комунальне господарство, агропромисловий комплекс), виникнення надзвичайних ситуацій гідрометеорологічного характеру у вересні 2010 року найбільш вірогідно можуть спостерігатися внаслідок комплексної дії дощів в поєднанні з вітром; окремих локальних злив або грозових дощів, коли через утворення надлишкового місцевого поверхневого стоку не виключені підтоплення ним низинних територій та окремих об'єктів (особливо при незадовільній роботі системи відведення вод); формування дощових паводків (не виключено локальних швидкоплинних паводків особливо у західному регіоні). Зберігається ймовірність виникнення надзвичайних подій з негативними наслідками на воді, локальних пожеж в природних екологічних системах, не виключені окремі випадки отруєння грибами.

Виникнення стихійних гідрометеорологічних явищ та пов'язаних з ними ускладнень або НС не виключене в будь-якому регіоні, але найбільш уразливими можуть бути Карпатські і Прикарпатські області, місцями області південно-східної частини країни.

За ризиком виникнення НС природного характеру найбільш уразливими можуть бути АР Крим, Івано-Франківська, Закарпатська, Київська, Львівська, Чернівецька, Одеська, Херсонська, Кіровоградська, Донецька, Луганська та Миколаївська області.

Загальна кількість НС природного характеру у вересні поточного року скоріш за все буде на рівні 5-10 випадків.

Аналіз НС за останні роки, стану техногенної безпеки у регіонах та прогноз погодних умов дозволяє припустити, що особливо високі ризики виникнення НС техногенного характеру у вересні 2010 року очікується у Донецькій (особливо висока ймовірність виникнення пожеж, вибухів на шахтах, аварій на транспорті, системах життєзабезпечення та раптове руйнування споруд), Луганській (особливо висока ймовірність пожеж, вибухів на шахтах і будівлях промислового призначення, аварій на транспорті та системах життєзабезпечення) та Львівській (пожежі, вибухи на об'єктах промислового призначення, аварії на транспорті, нафто- та продуктопроводах, системах життєзабезпечення, наявність у навколишньому середовищі шкідливих речовин понад ГДК) областях.

Високі ризики виникнення НС техногенного характеру існують у Дніпропетровській (пожежі, вибухи на шахтах, аварії на транспорті, системах життєзабезпечення, наявність у навколишньому середовищі шкідливих речовин понад ГДК), Житомирській (аварії на транспорті, пожежі, вибухи у будівлях житлового призначення), Запорізькій (аварії в енергетичних системах, на транспорті, пожежі, вибухи на об'єктах промислового та житлового призначення, наявність в навколишньому середовищі шкідливих речовин понад ГДК), Київській (пожежі, вибухи на об'єктах промислового призначення, аварії на транспорті, системах життєзабезпечення та наявність у навколишньому середовищі шкідливих речовин понад ГДК), Миколаївській (аварії на транспорті, в енергетичних системах та пожежі, вибухи на промислових об'єктах) областях та у м. Києві (аварії на транспорті, пожежі, вибухи на об'єктах промислового та житлового призначення, раптове руйнування споруд та наявність у навколишньому середовищі шкідливих речовин понад ГДК).

Значна ймовірність виникнення НС зберігається в Закарпатській, Івано-Франківській (пожежі, вибухи на промислових об'єктах, аварії на транспорті та з викиданням (загрозою викидання) НХР), Херсонській (пожежі, вибухи у будівлях житлового призначення, аварії на системах життєзабезпечення та з викиданням (загрозою викидання) НХР), Черкаській, Чернігівській (пожежі вибухи у будівлях та спорудах нежитлового призначення, аварії на системах життєзабезпечення, з викиданням (загрозою викидання) НХР, наявність у навколишньому середовищі шкідливих речовин понад ГДК) областях.

Кількість НС техногенного характеру у вересні 2010 року очікується у межах 9 - 12 випадків.

Особливо високими є ризики виникнення катастроф на транспорті та НС, пов'язаних із пожежами, вибухами на об'єктах промисловості (особливо на вибухо-, пожежонебезпечних об'єктах, вугільних шахтах тощо), а також у будівлях житлового призначення.

Середніми є ризики виникнення НС, пов'язаних із аваріями на системах життєзабезпечення та в електроенергетичних системах.

Залишається ризик виникнення надзвичайних подій на об'єктах атомної енергетики: Запорізькій, Південно-Українській, Рівненській і Хмельницькій АЕС.

Враховуючи висновки порівняльного аналізу щодо кількості НС техногенного характеру за відповідний період минулих років, динаміку їх виникнення протягом поточного року та з метою попередження виникнення надзвичайних ситуацій та зменшення їх наслідків протягом вересня поточного року Головним управлінням МНС в регіонах доцільно:

• посилити контроль за технічним станом транспортних комунікацій (доріг державного значення, мостів, мостових переходів, шляхопроводів, продуктопроводів, залізничних переїздів, гідротехнічних споруд і судноплавних шляхів) та дотриманням правил безпеки руху, виконанням заходів щодо забезпечення стабільної роботи транспортної галузі;
• через керівників інспекцій вимагати обов'язкового виконання заходів із запобігання передумовам аварій і нещасним випадкам на атракціонах, водних об'єктах та призупиняти експлуатацію технічних засобів (атракціонів, літальних апаратів, маломірних суден тощо) до повного усунення порушень;
• здійснювати контроль стану справ у житлово-комунальній сфері міст, особливо на системах водопостачання, зосередити увагу відповідних служб експлуатації на необхідності дотримання нормативних термінів та проектних режимів експлуатації водопровідно-каналізаційних мереж;
• посилити контроль за дотриманням правил безпеки під час проведення агрохімічних сільськогосподарських робіт в місцях збирання і зберігання врожаю;
• через керівників інспекцій вимагати обов'язкового виконання заходів із запобігання передумовам аварій на виробництві та призупиняти ведення робіт на них до повного усунення порушень;
• підтримувати у готовності аварійно-рятувальні підрозділи і технічні засоби для запобігання і оперативного реагування на надзвичайні ситуації;
• посилити підготовку комунального господарства з метою надійної експлуатації його обладнання в осінній період, якому притаманні неодноразові сильні дощі;
• проводити роз'яснювальну роботу серед населення, звернувши особливу увагу на дотримання правил поведінки на польових та лісових масивах через ймовірність виникнення пожеж в природних екосистемах, на водоймах в місцях масового відпочинку, при збиранні та вживанні грибів.

Загальна кліматична характеристика вересня та деякі гідрометеорологічні особливості вересня 2009 року

За багаторічними даними у вересні:

• спостерігаються перехідні природні процеси від літа до осені;
• відбувається загальне зниження температури повітря (поступовий перехід середньої добової її величини через плюс 15 градусів у бік зниження). Середня місячна температура становить від 12 градусів тепла на північному сході України до 19 градусів на Південному березі Криму. Абсолютний максимум температури, що зафіксований метеостанціями, становить 22-39 градусів, абсолютний мінімум 1-8 градусів морозу (на півдні місцями 0-4 градусів тепла) Заморозки в повітрі (досягають критеріїв стихійності в 8% випадків) найбільш ймовірні у другій та третій декадах; в гірських районах, а також місцями у Чернігівській, Сумській, Черкаській і Кіровоградській областях вони можливі і в першій декаді;
• ще спостерігаються зливові дощі і грози, інколи відмічаються град і шквали, але частішими стають облогові дощі, в окремі роки навіть з мокрим снігом, густішають ранкові тумани. Середня місячна кількість опадів становить 27 -62 мм, а в Карпатах та на Закарпатті 71-125 мм;
• майже на половину (на 47%) зменшується кількість стихійних метеорологічних явищ у порівнянні з серпнем.

У загальну кількість стихійних явищ найбільшу частку вносять сильні дощі - 64% від загальної кількості явищ (в більшості випадків вони мали локальний розподіл по території). Наступним явищем за кількістю випадків (переважно у першій половині місяця) є надзвичайна пожежна небезпека V класу - 12% (особливо південні та південно-східні області). Майже однакову кількість випадків мають сильний вітер та заморозки (відповідно 10% та 8%). Хоча на сильний вітер припадає лише 10% стихійних метеорологічних явищ, але вже досить відчутним стає посилення вітру (і не тільки при шквалах), що є характерним для холодного періоду року. Це результат посилення циркуляційної діяльності в атмосфері та послаблення ролі сонячної радіації. Град ще інколи випадає, але розміри його незначні і такого негативного впливу, як в літні місяці, він вже не завдає. Тільки двічі за останні 25 років було відмічено крупний град (Кіровоградська і Черкаська області). В окремі роки одночасно можуть проявлятись літні та зимові явища. Так в кінці вересня 1995 року в Київській, Вінницькій, Чернігівській областях відмічались сильний дощ з мокрим снігом (кількість опадів за 12 годин становила 50 - 54 мм, відмічались грози і шквалисте посилення вітру до 25 - 30 м/с). Найчастіше стихійні явища відмічалися в південному регіоні, на Закарпатті та Прикарпатті. Частки окремих стихійних метеорологічних явищ в їх загальній кількості представлено на рис. 1.

Найбільш небезпечним регіоном за статистичними даними в вересні є АР Крим - 17% від усіх стихійних метеорологічних явищ місяця (переважають сильні дощі - 52 випадка). Далі по частоті виникнення явищ йдуть Закарпатська, Івано-Франківська, Херсонська, Одеська області, де їх спостерігалось по 6-14% від загальної кількості. Найменша частка припадає на Сумську, Рівненську, Хмельницьку, Житомирську, Чернігівську області (0,3-0,9% від загальної кількості стихійних метеорологічних явищ). Розподіл по території та кількість стихійних метеорологічних явищ представлені на рис. 2.

На формування гідрологічного режиму річок у вересні впливає випадіння сильних дощів або їх відсутність. Так, у 1996 році дощі кількістю 50-86 мм викликали ріст рівнів води на річках Чернівецької і Івано-Франківської областей на 1,0-4,7 м з виходом води на заплаву (місцями шаром до 2 м) та значними затопленням території і руйнуванням об`єктів господарювання. А у разі, сухого та жаркого вересня значно знижується водність річок. Інколи спостерігається маловоддя (до пересихання малих річок на окремих ділянках), яке розпочалось у попередні місяці (подібне відмічалось на річках Кримського півострова у 1991 і 1994 роках). У вересні 1992 року відмічались низькі рівні води (небезпечні для судноплавства) на р. Десна в межах Чернігівської і Київської областей.

Вересень 2009 року видався теплим та екстремально сухим для більшості областей країни. Середня температура повітря за місяць перевищила кліматичну норму на 1,0-3,4 градуси. Максимальна температура повітря становила 20-32 градуси, в окремі дні місцями у Рівненській, Житомирській та Тернопільській областях були перевищені абсолютні значення максимальних температур. Опади розподілились нерівномірно (від 7-30% до місцями 140-260% норми).

Погодні умови у вересні визначали переважно антициклони, лише в окремі дні - атмосферні фронти. Спостерігались сильні дощі, грози, місцями град, відмічено пориви вітру та шквали до 15-34 м/с, в окремі дні тумани. Наприкінці вересня у східних, Сумській, Полтавській, Чернігівській областях місцями відмічалися заморозки на ґрунті та в повітрі 0-3 градуси. Внаслідок погодних умов у Житомирській області зафіксовано випадки відключення підстанцій, пошкодження електрообладнання в Ємільчинському районі, а на території Сакського району АР Криму спостерігався смерч (зірвано дахи будинків, пошкоджено газопровід, обірвані дроти ліній електропередач).

На Житомирщині, Миколаївщині, Луганщині, Харківщині та Київщині зафіксовано лісові та торфові пожежі. Найбільше випадків загорання лісових масивів упродовж місяця відмічено в Луганській області (78 - на землях лісгоспів, 42 - на інших землях).

Гідрологічна ситуація на річках країни була спокійною. На багатьох ділянках річок рівні води залишались на відмітках близьких до найнижчих за багаторічний період спостережень. У Криму відмічено пересихання окремих ділянок річок Альма та Чорна з другої декади вересня.

Прогноз погоди на вересень 2010 року

(наданий Українським гідрометцентром)

Середня місячна температура повітря на більшості території країни очікується вищою за середні багаторічні показники (на 1,0-1,8 градуси) і лише у західній частині та в Одеській області близькою до норми (рис. 3).

Місячна кількість опадів передбачається у більшості західних областей більшою за норму (130%), на решті території близькою до середніх багаторічних величин (90-120% норми). Прогноз опадів на вересень по областях країни наведено на рис. 4.

Тенденції виникнення надзвичайних ситуацій природного характеру

Аналіз статистичних даних показує, що протягом 1997 - 2009 років кількість НС у вересні в порівнянні з серпнем значно зменшується (в 1, 62 раза), при цьому, мінімальна кількість НС (6) зареєстрована у 2000 році, максимальна (27) - у 1998 році (рис. 5).

За видами кількість НС природного характеру розподіляється на:

• медико-біологічні - 69%;
• метеорологічні - 8%;
• пожежі в природних екосистемах - 16%;
• геологічні - 6%;
• гідрологічні - 1% (рис. 6).

У вересні проти серпня майже у 7 разів зменшуються середні значення кількості метеорологічних та гідрологічних НС. Зменшуються у 2,4 раза середні значення НС, пов'язаних із пожежами в природних екосистемах. Натомість середні значення кількості НС геологічного та медико-біологічного характеру мають тенденцію до збільшення на 40% та 17% відповідно (рис. 7).

За прогностичною інформацією з мережі Інтернет протягом першого тижня вересня можливе:

• випадіння різної інтенсивності дощів, окремі грози у перші дві доби, в решту днів переважно без опадів;
• переважання нічної температури повітря на більшості території у межах 10-14 градусів (місцями у Карпатах, на сході країни 6-9 градусів, на крайньому півдні 13-16 градусів), денні температури повітря більш вірогідні у межах 14-23 градуси;
• є ймовірність утворення туманів у нічні та ранкові години;
• вітер змінних напрямків, часом з поривами до 15-20 м/с (поривчастий вітер більш можливий на півдні, сході, заході та місцями на півночі країни у перші дні).

За таких прогнозованих гідрометеорологічних умов більш несприятливим періодом орієнтовно можуть бути 1-2 вересня (місцями на усій території країни, більш небезпечними є західні області). У цей період не виключені ускладнення в роботі окремих галузей господарства (відключення енергопостачання, підтоплення низинних територій, тощо) внаслідок поєднання помірних або сильних опадів, посилення вітру, окремих гроз, місцями через утворення дощового поверхневого стоку. На заході країни через формування на окремих річках дощових паводків.

Протягом вересня місцями ймовірно збереження високої, подекуди надзвичайно високої пожежної небезпеки. За багаторічними даними найбільш уразливими для виникнення пожеж в екологічних системах у вересні залишаються Донецька, Херсонська, Луганська, Миколаївська, Одеська та Запорізька області, але локальні пожежі можуть виникнути в будь-якому регіоні.

Вітряна погода може призводити місцями до інтенсивного хвилювання на акваторії морів та на пригирлових ділянках річок.

Помірно тепла, часом дощова погода може сприяти появі грибів, і як наслідок, можливі випадки отруєння ними, в разі нехтування громадянами правилами їх збору та вживання.

Опади можуть погіршувати стан покриття доріг, а тумани місцями знижувати видимість на автошляхах, що ускладнюватиме рух транспорту та можливо призводитиме до збільшення надзвичайних подій на шляхах (місцями на усій території країни).

Гідрологічний режим річок у вересні може змінюватись в разі випадіння помірних або сильних опадів. Більш небезпечними територіями протягом вересня є гірські райони країни, де додатковими чинниками різкого підвищення рівнів води (особливо в малих річках, потічках, яругах) та виникнення негативних наслідків місцями можуть бути захаращеність русел річок, мала пропускна спроможність під низьководними мостами тощо.

Розподіл небезпечних і стихійних гідрометеорологічних явищ по видах (за 1981-2009 роки), аналіз надзвичайних ситуацій природного характеру показує, що у вересні значна кількість випадків з сильними дощами, поривчастим вітром підвищує ймовірність ускладнень в енергетиці, комунальному господарстві (частіше локальних, але не виключені випадки охоплення 1-3 областей).

Виникнення стихійних гідрометеорологічних явищ у вересні не виключається в будь-якому регіоні, але враховуючи прогноз погоди на перший тиждень (з мережі Інтернет) та статистичні дані за останні 28 років найбільш часто вони спостерігаються на заході (Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Чернівецька області), на півдні та південному сході (АР Крим, Херсонська, Одеська, Миколаївська, Донецька області).

У вересні 2010 року загроза виникнення небезпечних геологічних явищ невелика, але зберігається ймовірність виникнення зсувів в гірських регіонах країни та в межах промислово-міських агломерацій Київської, Кіровоградської, Дніпропетровської, Полтавської, Черкаської, Донецької областей та АР Крим, підтоплення - в південних та центральних областях України.

Підвищення рівнів грунтових вод відносно середніх багаторічних показників в окремих районах АР Крим, Закарпатської, Львівської, Хмельницької, Житомирської, Чернігівської, Вінницької, Полтавської, Дніпропетровської, Одеської, Миколаївської та Херсонської областей можуть стати додатковим впливовим чинником активізації небезпечних геологічних процесів (зсуви, підтоплення).

За статистикою 1997 - 2009 років у вересні кількість НС медико-біологічного характеру відмічається в межах 4 - 8 випадків на місяць (за винятком 1998 року, коли була зафіксована максимальна їх кількість - 16) з незначним переважанням випадків отруєння над інфекційною захворюваністю людей (на 16%). При цьому найбільш резонансна ситуація із значною кількістю постраждалих пов'язана з інфекційною захворюваністю людей, а саме: НС регіонального рівня, що виникла у м. Джанкой АР Крим у вересні 2009 року, де внаслідок вживання неякісних молочних продуктів на дизентерію захворіло 249 осіб (з них 202 дитини дитячих дошкільних закладів).

У вересні 2010 року зберігається висока вірогідність випадків отруєння людей (харчових, гострих кишкових інфекцій, грибами) та інфекційних захворювань населення в будь-якому регіоні України, але за статистичними даними у вересні найбільший ризик виникнення НС медико-біологічного характеру у Сумській, Донецькій, Житомирській, Львівській, Миколаївській, Чернігівській, Вінницькій та Тернопільській областях.

У вересні, у порівнянні з серпнем, збитки від НС природного характеру значно зменшуються (у 12,3 раза), до того ж, протягом 1997-2009 років 10 областей України не зазнавали втрат від НС природного характеру (або вони були мінімальними, на рівні 3-7 тис. гривень). При цьому, в абсолютному вимірі втрати в жодному році не перевищували 600 тис. грн., за винятком 2006 (1,1 млн. грн. - м. Київ, внаслідок НС геологічного характеру), 2007 (22 млн. грн. - Івано-Франківська, Кіровоградська, Львівська області - внаслідок НС метеорологічного характеру) та 2008 років (811 тис. грн. - Одеська область внаслідок НС геологічного характеру).

В цілому матеріальні втрати у вересні склали близько 26,7 млн. гривень (переважна більшість цих втрат припадає на 2007 рік), що є одним з найменших показників серед усіх місяців року.

За статистичними даними 1997 - 2009 років найбільша кількість НС природного характеру у вересні зафіксована у Дніпропетровській (13 НС), Житомирській, Донецькій, Львівській (по 10 НС відповідно), Луганській, Миколаївській (по 9 НС відповідно), Сумській (8 НС) областях, найменша - у Хмельницькій області (1 НС ), а у м. Севастополі вони взагалі не реєструвалися(рис. 8).

Враховуючи особливість прогнозування НС природного характеру (у тому числі невелику завчасність) можна припустити, що загальна кількість надзвичайних ситуацій у вересні поточного року скоріш за все буде на рівні 5 - 10 випадків (рис. 5), але не виключно і їх збільшення, головним чином, за рахунок НС медико-біологічного характеру та пожеж в природних екосистемах. За ризиком збитку найбільш уразливими можуть бути Івано-Франківська, Львівська області у західному регіоні, Київська - у північному, Кіровоградська область - у центральному, Донецька, Луганська - у східному, Миколаївська та Одеська області - у південному регіонах України (рис. 8).

Тенденції виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру

Аналіз статистичних даних щодо виникнення НС техногенного характеру протягом 2000 - 2009 років свідчить, що у вересні середнє значення кількості НС техногенного характеру дещо зменшується порівняно з попереднім місяцем.

Максимальну кількість НС техногенного характеру зареєстровано у вересні 2000 року - 19 випадків, мінімальну (1 випадок) - у 2008 році (рис. 9).

У вересні зберігається тенденція до зменшення середніх значень кількості НС на транспорті, а також НС, пов'язаних із раптовим руйнуванням будівель та споруд. На рівні попереднього місяця зберігається кількість НС, пов'язаних із пожежами та вибухами, аварій на системах життєзабезпечення та в електроенергетичних системах (рис. 10).

Кількість аварій на транспорті та НС, пов'язаних із пожежами та вибухами, залишаються у вересні на досить високому рівні, а їх частка у загальній кількості HC техногенного характеру становить 35% і 38% відповідно (рис. 11).

Упродовж 2000 - 2009 років у вересні виникали масштабні НС техногенного характеру, пов'язані з транспортними аваріями: на залізничному транспорті у Луганській області, авіаційному - у м. Києві на аеродромі "Авіант", автомобільному - у Миколаївській і Львівській областях, на магістральному нафтопроводі "Дружба" у Закарпатській області.

У вересні 2006 року сталася аварія на шахті ім. О.Ф.Засядька у Донецьку (загинуло 13 та постраждало 68 гірників).

У вересні 2008 року внаслідок вибуху побутового газу у дев'ятиповерховому будинку у м. Дрогобичі, Львівська область, загинула 1 людина та 7 - травмовано.

За територіальним розподілом найбільшу кількість НС техногенного характеру протягом вересня 2000 - 2009 років зареєстровано на території Донецької (23 випадки), Луганської і Львівської областей - по 11 НС.

Значну кількість НС зареєстровано у Дніпропетровській - 9, Миколаївській - 7 областях, м. Києві - 5, Житомирській, Запорізькій, Київській, Рівненській і Херсонській областях - по 4 НС.

Натомість, в АР Крим, Вінницькій, Волинській, Чернівецькій областях та у м. Севастополі кількість НС техногенного характеру за цей період не перевищує 1 - 2 випадки.

Аналіз НС техногенного характеру у вересні попередніх років, урахування динаміки їх виникнення упродовж поточного року, стан техногенної безпеки в регіонах та прогноз погодних умов на вересень дозволяє припустити, що у вересні 2010 року загальна кількість НС техногенного характеру збільшиться порівняно із серпнем поточного року. Прогнозований діапазон значень від 9 до 12 НС наведено пунктиром на рис. 9.

Ризики виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру за регіонами України наведено на рис. 12.

Нетрадиційний прогноз начальника відділу прогнозів природних і техногенних катастроф Міжнародного інституту соціоніки Зайченко - Несмянович Е.І.

У вересні 2010 року найбільш небезпечними (екстремальними) днями місяця очікуються: 7-8, 22-23, 28-30 вересня (похибка складає плюс-мінус 16 год.). В екстремальні дні місяця очікується зростання ймовірності техногенних та природних НС, аварій на вугільних шахтах (пожеж та вибухів), небезпечних подій на АЕС, також очікується збільшення аварійності на транспорті (особливо авіаційному та трубопровідному), різних природних стихійних явищ та аномалій (у тому числі ливнів, підтоплень, зсувів, обвалів тощо). Також у зазначені дні очікується зростання ймовірності виверження вулканів та збільшення сейсмічної активності (особливо 21-24 вересня для країн Центральної та Східної Європи).